Через роки та випробування: освячення Хреста на місці колишнього храму у с. Бистрику!

21.04.2019

Двадцятого квітня, у Лазареву суботу – суботу 6-ї седмиці Великого посту, благочинний Бердичівського округу архімандрит Варфоломій (Бойков) звершив освячення Хреста у с. Бистрику, на місці зруйнованого в роки богоборства Свято-Покровського храму.

Гортаючи сторінки літопису храму…

У давні часи, розповідають старожили Бистрика, у центрі села на узвишші стояла дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, яку, за переказами, збудували у XVIIІ столітті. У революційні роки храм пережив перші гоніння, безбожники влаштували у приміщенні зерносховище, розкрадали церковне майно, варварськи нищили місця поховань людей, глумлячись над їх прахом. Настоятель Свято-Іллінської церкви с. Бистрика протоієрей Владислав Асафов по крупицях збирав свідчення про далекі події, спілкуючись з їх очевидцями. Коли на Бистрицьку землю прийшла Друга світова війна, розповідають жителі села, у храмі з дозволу німецької влади відновили Богослужіння. У 1944-му році, під час відступу фашистських загарбників, на дзвіниці засів снайпер, який загубив чимало життів українців. Наші захисники ліквідували ворожого стрілка. Точилися запеклі кровопролитні бої, гинули люди, у воєнне лихоліття був знесений купол… У часи радянської влади, у 1983-му році, храм зруйнували. Селяни кажуть, що безбожникам не вдалося швидко повалити його танками, зробили це лише з третього разу... Віктор Іськов, якому незабаром виповниться 90 років, добре пам’ятає події 80-х: «Я був хлопчиком, бігав до церкви… Надійшов наказ від влади: тракторній бригаді звеліли знищити храм і навколишні поховання. Той, кому доручили, відмовився, але знайшлися інші… Я виховувався у православній родині. І за будь-якої влади молився до Господа й дожив до поважного віку. Всім нам потрібно тримати Бога в душі». Тетяна Іщук на той час буда 10-класницею, жінка згадує, як підігнали військову техніку до церкви: «Не могли зразу подолати, міцна була. Кажуть, побудована без єдиного цвяха…» Поступово, були знищені залишки приміщення, розграбовані святині та церковне начиння, а у 1989-му розібраний навіть фундамент. Ця місцевість заросла кущами й деревами. Вшановуючи пам’ять про святиню, жителі села взялися за розчищення майданчика, під час робіт знаходили кістки померлих… Територію розрівняли, засипали гравієм і зробили кладку бруківки. Незабаром встановили кам’яну плиту із зображенням старовинної церкви і гранітний хрест (замість колишнього дерев’яного). За сприяння сільської влади, дякуючи старанням людей, був створений пам’ятний знак, як нагадування нащадкам про історичне минуле та події давнини...

Завдяки старанням і наполегливій праці та прикладу сільського голови Світлани Барановської, керівника ФГ «Сергій-С», депутата Бердичівської районної ради Сергія Вахнюка та керівника СФГ «Віктор», Заслуженого громадянина Бердичівського району, депутата Бистрицької сільської ради Віктора Барановського, парафіян на чолі з настоятелем Свято-Іллінського храму протоієреєм Владиславом Асафовим та ентузіазму церковного старости Віктора Залевського протягом семи місяців був здійснений благоустрій території, де у давні часи височіла дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці. Працювали дружно й згуртовано, до прибирання залучили трактори та грейдери. Блага справа об’єднала людей різного віку. Разом із сивочолими селянами трудилися й молоді хлопці: Володимир Івасюк, Вадим Струнгар та Артем Руденко. Ще восени навколо пам’ятного місця посадили деревця, а нині Валентина Богун, Олена Сковлюк, Валентина Залевська, Раїса Попович та інші жінки перекопали ґрунт, пропололи бур'яни і посадили квіти. Жительки кажуть, що ініціатором робіт стала сільський голова Світлана Барановська, яка організувала всіх: працівників ферм, Будинку культури, сільради та інших установ. На замовлення сільської влади підприємець Федір Горбань допоміг втілити у життя проект пам’ятного знаку. Серцем радіє церковний староста Віктор Залевський: дочекався давно омріяного дня, який буде вписаний у календар визначних дат Бистрика.

Хресним ходом до місця колись зруйнованого храму

Двадцятого квітня, коли Православна Церква згадує Воскресіння праведного Лазаря, особлива радість охопила старовинне село Бистрик. Велика історична подія зібрала жителів після святкового Богослужіння у суботу перед Вербною неділею. Над бистрицькою землею розливалася піднесена музика дзвонів. Ошатно вбрані люди з квітами і букетиками зелених гілок чекали на появу шанованих гостей. Зійшлися батьки та діти, старожили села й молодь. Парафіяни Свято-Іллінського храму на чолі з настоятелем – протоієреєм Владиславом Асафовим – та сільський голова Світлана Барановська зустрічали благочинного Бердичівського округу архімандрита Варфоломія (Бойкова). Його теплими словами привітали дівчатка в українському одязі, на знак поваги вручивши пишний коровай. Сяяло квітневе сонце, весняне небо із білими хмаринками було напрочуд синім, люди стояли під покровом берез, сповнені тихої радості…

Благочинний Бердичівського округу архімандрит Варфоломій (Бойков) очолив молебень із Хресним ходом, йому співслужили настоятель Свято-Іллінського храму с. Бистрика протоієрей Владислав Асафов і клірики Свято-Миколаївського собору м. Бердичева – протоієрей Романа Натальчук та протодиякон Віталій Кльон. Урочиста процесія з іконами та хоругвами і молитовними піснеспівами рухалася головною вулицею села. На місці зруйнованої церкви було звершено Чин освячення новоспорудженого Хреста. На гранітній плиті – зображення колишнього Свято-Покровського храму в обрамленні дерев і напис: «На цьому місці з 1748 року по червень 1983 року стояла церква». Голова ветеранської організації с. Бистрика Ніна Вахніцька розповіла: «На постаменті – фото, яке є копією картини моєї талановитої співучениці Фаїни Сидоренко, котра нині проживає на Львівщині ».

«Кресту Твоему поклоняемся, Владыко, и Святое Воскресение Твое славим...» – линув злагоджений спів духовенства, йому вторили голоси півчих кліросів Свято-Миколаївського собору, ось приєдналися всі віруючі – і над просторами землі бистрицької розходилося: «Кресту Твоему поклоняемся…» Люди з молитвами схилялися перед святинею, згадуючи минуле й подумки просячи Господа і Пресвяту Богородицю послати мир та спокій кожній родині і нашій країні. Благочинний Бердичівського округу архімандрит Варфоломій (Бойков) привітав усіх зі святковим днем: «На цьому святому місці, де молилися наші предки, відроджується пам’ять. Декілька десятиліть тому богоборча влада зруйнувала храм, але віру в народі не змогли загубити. Ми – творіння Божі і несемо в собі образ Божий, ми – одна родина християн. Бережіть віру батьківську як зіницю ока, передайте її нащадкам своїм. Бережіть пам’ять про наше славне минуле, про духовну культуру народу українського… Цей Хрест сяятиме над усім селом. Нехай його покровитель – святий пророк Божий Ілія – завжди вас охороняє!»

Під час трудових робіт на цій території були знайдені останків померлих у різні часи людей. Їх імена невідомі, але за нашими молитвами, за молитвами всієї Церкви про спочилих Господь посилає розраду і полегшення їх душам. Духовенство звершило літію за загиблими і померлими жителями села… Вічна і світла їм пам’ять…

Настоятель Свято-Іллінського храму с. Бистрика протоієрей Владислав Асафов подякував духовенству і віруючим за спільну молитву та за старанну працю – всім, хто приєднався до благої справи, та звернувся до присутніх: «Бог приніс світло у цей світ і розігнав сили темряви та осяяв нас. Перед Своїми хресними стражданнями Ісус Христос нагадав тим, що слухали Його: «Я – світло, прийшов у світ, щоб кожен, хто вірує в Мене, не залишався у темряві». Страшний гріх – невіра, вона породжує підлість, зраду, злодійство… Ми згадуємо сумні сторінки історії: гоніння на Церкву, знищення храмів… Ми маємо зберігати давні традиції, шанувати їх та примножувати. І сьогодні просимо Господа простити людей, котрі творили безчинство з невідання». Керівник СФГ «Віктор» Віктор Барановський нагадав події колишніх років: «Ми відродили священний клаптик землі, де стояла церква, і наші діди та прадіди у молитвах просили гарної погоди, врожаю, добра й щасливої долі. Сьогодні згадуємо всіх, хто причетний до історії села. Колишній настоятель Свято-Іллінського храму ієрей Віталій Замерлюк (нині ієромонах Феодосій) разом із парафіянами доклав чимало зусиль для облаштування церкви. Теперішній настоятель – протоієрей Владислав Асафов – продовжує піклуватися про благоліпність храму». Сільський голова Світлана Барановська назвала цей день особливим, сповненим радості й журби: «Ми тримаємо в руках гілочки верби. У селі під цим деревом зустрічалися й закохувалися молоді. Завтра святкуватимемо Вербну неділю, а незабаром – світлий Великдень – це радісний час… Хвилюють скорботні думки: у минулому столітті знищено храм, що стояв в оточенні каштанів. Тоді люди не зуміли відстояти та захистити його. Ми у своїх молитвах просимо Бога простити гріхи наших предків. Здійснилася наша давня мрія – поставити тут Хрест, щоб люди могли приходити з молитвою і звертатися до Господа… Посадимо гілочки верби навколо, задумаймо бажання – хай вони здійсняться…»

У дні Великого посту віруючі Бистрика запалили лампадки, звертаючи свої прохання до Бога: пробачити нечестивих за наругу над святим місцем і прахом спочилих… Нехай Господь наповнить наші серця добром та милосердям, нехай пошле мир і світлу надію землі нашій…

Прес-служба Бердичівського благочиння.






















Раздел: 
Новости Благочиний