Сповідь і Причастя засуджених до довічного позбавлення волі.

У дні Страсної п’ятниці засуджені до довічного позбавлення волі Бердичівської виправної колонії (№70) прийняли Святі Таїнства Сповіді і Причастя. Настоятель Святого Василія Великого домового храму на території установи протоієрей Зіновій Ромах, голова пенітенціарного єпархіального відділу, зустрівся із трьома «пожиттєвиками».

Спаси, Господи, і помилуй ув'язнених…

Люди, засуджені до довічного позбавлення волі, відбувають покарання у Бердичівській виправній колонії максимального рівня безпеки за особливо тяжкі злочини. Далеко не всі вони схильні до каяття… Однак ті, котрі роками знаходяться в одиночній камері, не можуть не розмірковувати про події, що привели їх до довічного ув'язнення, не можуть не переоцінювати власні вчинки. Вони, як і прихожани на волі, говорять на сповіді те, що відчувають… Це не стільки розповідь про вчинені злочини, скільки роздуми про понесене покарання, і в кінцевому рахунку – каяття. Тільки звернення до Бога може надати сенс життя приреченому на таке існування.

Щорічно протоієрей Зіновій Ромах сповідає і причащає тих, хто утримується в окремому секторі колонії. І цього разу в дні останнього і найважливішого тижня Великого посту він спілкувався із трьома чоловіками: Євгеном, Іваном та Зріадом. Довічники чекають кожної зустрічі зі священиком, готуються до неї і уповають на милість Божу. Отець Зиновій знаходить до кожного потрібні слова: «Людина здатна і на погане, і на хороше. Почати інше життя можна вже тут і зараз – у в'язниці. Для Церкви немає безнадійно занепалих, немає невиправних – потрібно каятися, усвідомити свої гріхи, відчути їх, бажати і прагнути знайти істину. Немає гріхів, які Бог не міг би простити. Є люди, які не хочуть покаятися…»

Завжди, навіть у найтяжчих випадках, ми повинні пам'ятати про Спасителя, який, безвинний, молився з Хреста: «... Отче! прости їм, бо не відають, що творять».