«Души их во благих водворятся…»
26 квітня 1986 року світ сколихнула страшна звістка… Вибух на ЧАЕС. Мирний, як тоді називали атом, вийшов з під людського контролю. Першими на бій з розбурханим атомом стали пожежні. «Не щадя живота своего» вони зуміли приборкати атомного монстра.
«Нет больше той любви, если кто положит душу свою за други своя" (Ин 15:13). Всі,
хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, це і пожежники і льотчики, які голими руками скидали пісок в дихаючий реактор, працівники внутрішніх справ, лікарі – всі з гідністю виконали обов'язок перед Батьківщиною. А саме головне виконали найпершу християнську заповідь любові до ближнього.
Ліквідатори – чорнобильці увіковічені на іконі Чорнобильський Спас, яка неодноразово являлася у сні Юрію Андрієву ,який все життя присвятив ядерній енергетиці, а під час аварії отримав велику дозу опромінення.
Ще не одне десятиліття будуть писати фізики ядерники, ліквідатори, письменники про
причини страшних квітневих подій. І будуть думати: за що? чому? навіщо? сталася така
страшна катастрофа, і кожен з них буде по своєму трактувати ці події по своєму. І кожного року до обелісків будуть лягати квіти, як символ вдячності за подвиг, який здійснили ці прості люди захищаючи землю від ядерної загрози.
Будуть линути слова молитви «Со святими упокой..». І хочеться вірити що ці люди дійсно заслужили райських обителів .
26 квітня благочинний Чуднівського округу протоієрей Андрій Змієвський взяв участь у мітингу присвяченому річниці аварії на ЧАЕС. У своєму слові о. Андрій зокрема сказав: «Люди йшли на жертву свідомо. Може бути, не все в повній мірі усвідомлювали тоді масштаб трагедії, але кожен, напевно, відчував своєю шкірою, своїм здоров'ям, що, піднімаючись на дах зруйнованого реактора, він вступає в смертельну сутичку зі смертю. І завдяки мужності, силі духу, жертовності пожежників, воїнів, ліквідаторів грізна чорнобильська катастрофа була приборкана.
І фізичні, і духовні муки великі; і в тих самих муках страждали українці, білоруси, росіяни, підставляючи один одному плече і не питаючи ні про національну приналежність, ні про переконаннях. Разом один з одним боролися проти трагедії і здобули перемогу. Це дивовижний приклад солідарності людей перед обличчям спільного ворога. Нехай він ніколи не зітреться з нашої пам'яті.»
Прес-служба Чуднівського округу.
- 2305 переглядів
- Русский