Престольний празник Свято-Георгіївської церкви м. Бердичева

Шостого травня Православна Церква вшановує пам’ять Святого великомученика Георгія Побідоносця. Цього святкового дня Свято-Георгіївська церква м. Бердичева відзначила свій престольний празник.

Із самісінького ранку до храму в мікрорайоні Газопровід зійшлися та з’їхалися священики Бердичівського благочиння і прихожани різних парафій. Благочинного Бердичівського округу, настоятеля Свято-Миколаївського собору протоієрея Віталія Бойкова віруючі на чолі з настоятелем Свято-Георгіївської церкви протоієреєм Андрієм Корнющенком зустріли запашним короваєм на вишитому рушнику та словами щирих вітань.

Невеликий храм не вмістив усіх, хто прийшов розділити духовну радість парафії. Святкове Богослужіння очолив благочинний округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков. Йому співслужили настоятель Свято-Георгіївської церкви протоієрей Андрій Корнющенко, настоятель Свято-Параскевинського храму с. Великих Низгірців протоієрей Анатолій Бочковський, настоятель Свято-Михайлівського храму с. Маркушів ієромонах Мануїл (Бицик), настоятель церкви Різдва Богородиці с. Красівки ієрей Віталій Замерлюк та протодиякон Віталій Кльон. Божественну Літургію прикрасили своїм гармонійним і благозвучним співом півчі церковного кліросу (регент – матушка Валентина Корнющенко). «Благослови, душе моя, Господа…» – натхненно славили Бога віруючі, вторячи хористам. В храмі панувала особлива, тепла і родинна атмосфера… Люди слухали проникливу проповідь благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова: «У дні Пасхальної радості ми зустрічаємо з вами празник Святого Георгія Побідоносця. Це наш Небесний покровитель, Страстотерпець, мужній воїн Христовий. Ми теж воюємо проти бісівської мани і нині бачимо плоди підступів лукавого… Святі угодники Божі переживали більш важкі часи, але все перемагали силою Божественної благодаті. Вони подолали всі труднощі на шляху до свого спасіння, перемогли свої пристрасті і сьогодні надають нам допомогу в боротьбі з гріхом…» Отець благочинний нагадав молільникам сторінки житія Святого Георгія Побідоносця: дитинство в родині благочестивих батьків, виховання в християнській вірі, його військову службу, успіхи і досягнення на цій ниві та незламність і стійкість у викритті жорстокого імператора Діоклетіана – безжального гонителя християн: «Обурений правитель наказав своїм охоронцям виштовхнути списами Святого Георгія з приміщення, але вони не заподіяли йому болю. Гонителі кинули його в темницю, де закували ноги в страшні колоди для тортур, а груди привалили важким каменем. Святого наказали піддати колесуванню, його прив’язали до великого колеса, яке оберталося, і гострі шипи рвали тіло. Великомученик гаряче молився до Господа, звертаючись за підтримкою, а потім затих… Незабаром роздався грім, і всі почули слова: «Не бійся, Георгіє, Я з тобою». Явився Ангел Господній, поклав руку на Святого мученика і сказав: «Радуйся!» І той став здоровим. Люди, побачивши таке чудо, увірували в Христа…»

Так, дійсно, Святий Георгій є вірним воїном Христовим… Попри різні тортури, страшні й нестерпні, мужній страждалець, зміцнений силою Божою, залишався живим і незламним. Його знову кинули до темниці, і в останню ніч уві сні великомученику явився Сам Господь, Який підняв його Своєю рукою, обійняв, поцілував і, поклавши на його голову вінець, сказав: «Не бійся, а дерзай і сподобишся Царства зі Мною».

Святому Георгію наказали усікти голову. Спокійно і мужньо великомученик схилив свою голову під меч... Свята Церква називає його Побідоносцем, тому що своєю вірою він довів силу Ісуса Христа.

Сьогодні ми, читаючи житіє Святого Георгія Побідоносця, величаємо Господа Бога і прагнемо, щоби наша віра, любов до Всевишнього і надія на вічне спасіння були такими ж, як в угодника Божого. Будемо ж слідувати прикладу Святого Георгія Побідоносця у вірності вірі нашій!

«Як полонених визволитель і вбогих захисник, немічних лікар, царів поборнику, побідоносний великомученику Георгію, моли Христа Бога спасти душі наші…»

П’ятнадцять років тому був відкритий Свято-Георгіївський храм у приміщенні одного з багатоповерхових будинків у мікрорайоні Газопровід м. Бердичева. З року в рік парафіяни урочисто святкують день пам'яті свого Небесного покровителя. І нині вони зібралися в соборній молитві, щоби відзначити храмове свято. На Божественній Літургії в цей день було багато причасників, особливо відрадно, що прийшли матері з немовлятами. Серед прихожан – ті, чиє духовне життя пов’язане з храмом від самого початку його заснування. Раїса Аністратова, Надія Харчук та Алла Рихлюк дбайливо зберігають у пам’яті сторінки його історії і у цей святковий день звертають свої молитви до Господа, просячи для всіх смирення, терпіння, мудрості, надії, віри та любові. Святий Георгій здавна є покровителем воїнів. На Богослужінні можна було побачити і людей у військовій формі. Водій 26-ї Бердичівської артилерійської бригади Олександр Гусар, мобілізований до Збройних сил України, молився за мир в Україні, за порозуміння, спокій і злагоду.

Після Божественної Літургії був звершений молебень. «Величаємо тебе, страстотерпче святий Георгію, і шануємо чесні страждання твої, що за Христа перетерпів єси…» – линуло храмом урочисто і піднесено.

«Христос Воскрес! – привітав усіх вічними і прекрасними словами благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков. – Четвертого травня Православна Церква вшановувала пам'ять святих жон-мироносиць. Нехай за молитвами наших жінок Господь укріпить нашу Православну віру і дарує нам усім мир. У цей складний для нашої країни час будемо ж хранителями миру, який заповідав Христос. Бережіть нашу святу землю – землю наших предків. Будемо ж благати Бога, щоби Він за молитвами Святого Георгія Побідоносця зміцнив нас у вірі та єдності і благословив людство миром!»

Отець благочинний подякував усім за спільну молитву, а настоятелю Свято-Георгіївського храму протоієрею Андрію Корнющенку – за старанні пастирські труди. У відповідь отець настоятель висловив подяку благочинному Бердичівського округу протоієрею Віталію Бойкову за постійну духовну підтримку й батьківську турботу і привітав духовенство та віруючих зі святом: «Нехай наш Небесний покровитель і надалі допомагає нам та оберігає від усякого зла!»

Після Богослужіння люди не поспішали розходитися. Лунали і лунали Пасхальні піснеспіви – зворушливі й глибоко змістовні… Нехай віруючі несуть у домівки ту духовну радість, яку відчули, нехай діляться нею з дітьми і батьками, сестрами і братами – з усіма ближніми.