Свято-Георгіївському храму м. Бердичева – 25 років: чверть століття під його склепіннями звучить Слово Боже

10.02.2025

Свято-Георгіївський храм м. Бердичева зустрічає 25-річний ювілей. Це важлива подія у духовному житті парафії та Бердичівського благочиння. Історія храму – не лише спогади про його відкриття й особливості парафіяльної діяльності. Це перші спільні молитви, прагнення вірян до духовного зростання і ревне служіння настоятелів – життя релігійної громади від часу її створення і до наших днів. Це частина історії Церкви…

Перша Божественна Літургія – пам’ятний день

У 2000 році в приміщенні одного з багатоповерхових будинків у мікрорайоні Газопровід м. Бердичева був відкритий Свято-Георгіївський храм. Подія стала можливою завдяки ініціативі, трудам та наполегливості благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова (з 19 грудня 2018 р. – архімандрит Варфоломій). Проведення робіт із внутрішнього ремонту приміщення було здійснено за сприяння, підтримки та допомоги начальника Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Олександра Олімпійовича Юрловського та директора Бердичівського управління «Укргазенергосервіс» Михайла Івановича Федорчука (нині спочилих у Бозі).

П’ятнадцятого лютого перший настоятель, отець Вадим Уяздовський (зараз священник Київської єпархії), звершив Божественну Літургію у Свято-Георгіївському храмі. І досі у пам’яті вірян той особливий лютневий день: «Люди раділи серцем. Душа злітала в небеса…» Мудрий і турботливий священник згуртовував паству у духовну родину. Поступово внутрішнє оздоблення церкви у віддаленому мікрорайоні міста ставало дедалі кращим. Були придбані ікони, деякі подарували місцеві жителі. Отець Вадим привіз мощі святого Серафима Саровського і святителя Луки Кримського. Шостого травня перший настоятель розділяє з парафіянами радість престольного свята.

У різні часи у Свято-Георгіївському храмі несли пастирське служіння священики: о. Леонід Воронюк, о. Андрій Корнющенко та о. Сергій Головащенко. Кожний вніс свою лепту в благу справу…

За часів настоятельства отця Леоніда були проведені реставраційні роботи у вівтарі. У роки служіння протоієрея Сергія Головащенка у храмі здійснено великий ремонт, також оновлено іконостас. З 2003-го р. настоятелем церкви став протоієрей Андрій Корнющенко, котрий окормляє парафію дотепер. Священник вклав чимало старань і сил в облаштування та оздоблення храму, який набув своєї величі і краси і став для місцевих жителів місцем підтримки, спокою та надії, розповідає Алла Рихлюк, одна з найстарших парафіянок церкви: «Усі мої рідні – православні віряни. Отець Андрій – чуйний та уважний пастир і мудрий порадник у питаннях духовного життя. Коли приходиш до церкви – і на душі стає світло та легко… Храм пережив різні події. Випробування та труднощі загартовували дух парафіян...

Сьогодні потрібно укріпитись у своїй вірі та надії на Господа…»

Десять років тому, згадують віряни, ченці Києво-Печерської Лаври подарували храму ікону Георгія Побідоносця. Звертаючись у своїх молитвах до великомученика, люди просять, щоб святий зміцнив у вірі та дав сили і мужність у важкий для України час, щоб Господь дарував нашій державі Перемогу та омріяний мир…

Вони стояли біля витоків парафії
Біля витоків заснування Свято-Георгіївського храму також стояли віряни: Раїса Аністратова та її рідні, Надія Харчук, Анна Мазур, півчий церковного хору Анісій Іскра (нині покійний), скарбник Галина Острінська, подружжя Ніни і Віктора Колесників та їх рідні, подружжя Валентини і Володимира Ониськів, сім’я Ястремських, сім’я Пічковських та спочилі у Господі перший регент церковного хору Галина Нагрібецька, Анна Семенюк, Микола Клімчук та просфорниці Надія Панова і Марія Руденко. Церква славиться не лише красою внутрішнього оздоблення, а й трудами й творенням вірян, які підтримують парафію та зберігають духовне життя в храмі: чимало внесено старань Аллою Рихлюк, подружжям Борисових – Людмилою і Миколою, котрий відійшов до Господа, півчою (пізніше – регентом) Тетяною Мосійчук, скарбником Анною Вовченко, послушником Іваном Бабійчуком, сім’єю Ткаченків та нині покійною Іриною Мазур. Вони доклали багато зусиль під час становлення парафії, підтримуючи молитвами, трудами й фінансовою допомогою.

Раїса Аністратова – незмінний багаторічний церковний староста. Перший настоятель храму, отець Вадим Уяздовський, згадує теплими словами парафіянку: «Глибоко віруюча людина з православної родини. Її шлях– із Богом. Раїса Петрівна та її рідні – духовні чада колишніх настоятелів Свято-Миколаївського собору – протоієрея Василія Беха й архімандрита Григорія (Боднарчука)». Духівниками церковного старости також були нині спочилі священнослужитель Почаївської Лаври архімандрит Сільвестр і старець Браїлівського монастиря схиархімандрит Кирил. Раїса Петрівна дбайливо зберігає спогади про минуле і радіє серцем, приходячи на богослужіння: «Кожна Літургія наповнює радістю та спокоєм, це крила для мене. Храм – моє життя. В ньому – сенс мого буття, відрада і втіха для душі…»

Скільки за минулі роки у невеликій церкві було пролито сліз радості та втіхи, скільки піднесено молитов і знайдено надії та любові... Храм – свідок історій кожного з вірян... У пам’яті Надії Харчук різні події з літопису парафії: «Пам’ятаю, як ми за пожертви людей облаштовували храм, щоб він був красивим. Кошти збирали всім світом. Отець Вадим зумів об'єднати парафіян, котрі з ентузіазмом і душевним піднесенням старанно трудилися. Я тоді працювала на заводі «Прогрес», на підприємстві допомогли виготовити точені підсвічники. Чимало потрудився на благо Святої Церкви отець Андрій. Багато зусиль також доклав отець Сергій. Із храмом пов’язані важливі події мого життя…»

Регент церковного хору Свято-Георгіївського храму – матінка Валентина Корнющенко, котра очолює колектив півчих протягом багатьох років. Зі старанністю несе послух на славу Божу регент Тетяна Мосійчук. Мелодійно, витончено та благозвучно лунають молитовні піснеспіви, вливаючись у душу теплими струменями…

«Хваліть Господа з небес! Хваліть Його у вишніх. – звертається в думках і молитвах до Бога півча Ніна Колесник. – Всі ми сподіваємося на Божу милість, вона дає сили…»

«Храм – дітище рук багатьох парафіян. – поділилася матінка Валентина Корнющенко. – Їхні діти, онуки та правнуки виховані у православній вірі. Їхні життя тісно пов'язані з храмом: послушник Микола Борисов, який відійшов у вічність, був правою рукою нашого настоятеля, надійним помічником із господарських питань…»

Парафіянка Свято-Георгіївського храму Людмила Борисова говорить, що церква для вірян стала рідною домівкою: «Згадуються перші роки її історії і люди, які творили справи добра та милосердя. В усі часи віра підтримувала, зміцнювала і спрямовувала на духовному шляху».

Парафія – єдина духовна родина

Чверть століття історії храму – період становлення і зростання, збереження та примноження традицій. «Це вагома дата, – зазначає благочинний Бердичівського округу архімандрит Варфоломій (Бойков). – Пройдено шлях пошуків і випробувань, трудів та змін, радощів і скорбот. У пам’яті закарбовані значущі події, будні та свята…»

За двадцять п'ять років сотні людей народилися, малі діти подорослішали, деякі поважного віку парафіяни відійшли до Господа, змінилися покоління... Хтось робив у храмі свої перші кроки на шляху до Бога. Хтось навчався зі смиренням терпіти і прощати, хтось – бути мудрішим та уважнішим до інших. І всі разом осягали та продовжують пізнавати непросту науку любові до ближнього.

У важкий для нашого народу час маленькі дії та ініціативи вірян на підтримку ЗСУ – внесок у велику спільну справу заради Перемоги і миру в Україні. Це збір коштів, гуманітарні вантажі з продуктами харчування й овочами для потреб українських військових та адресна допомога нашим оборонцям. Свого часу парафіяни підтримали вимушених переселенців і жителів підтоплених населених пунктів Херсонщини провізією, консервацією, одягом та взуттям.

Парафія – маленька духовна родина, де всі знають одне одного, де людей поєднують любов до Бога і готовність Йому служити. У вірян – спільні радості й турботи. Храм дорогий серцю кожного. Люди приходять сюди на богослужіння, вбирають у себе благодатну атмосферу святого місця, і перед поглядом відкривається світ вічності, який наповнює душу та надає нових життєвих сил…

Перегорнута ще одна сторінка літопису церкви у мікрорайоні Газопровід. П'ятнадцятого лютого, в день Стрітення Господнього, у Свято-Георгіївському храмі буде звершено урочисте Богослужіння. Парафія на чолі з настоятелям, протоієреєм Андрієм Корнющенком, запрошує всіх розділити світлу радість великого християнського свята і важливої зимової події – 25-річного ювілею храму.

Пресслужба Бердичівського благочиння Житомирської єпархії УПЦ.




















Раздел: 
Новости Благочиний