Чудотворна ікона Божої Матері «Колодіївська»
Народне передання дбайливо зберігає розповідь про якогось генерала Кузьмина, який був смертельно поранений під час Кримської Війни. Лікарі визнали положення безнадійним. І генерал був направлений додому у супроводі ад'ютанта. В дорозі він дізнався про образ Богоматері, поспішив прикластися до благодатної ікони і був зцілений. Таким чином, можна зробити висновок, що явлення ікони Божої Матері сталося в 1855-1856 роках до закінчення війни.
Церковне передання говорить про дві версії походження ікони. Згідно першої, образ Пречистої Діви явився благочестивим віруючим в гілках груші (згодом пеньок цієї груші був престолом в знову побудованій церкві-каплиці, поки не був побудований новий храм Покрову Пресвятої Богородиці). За другою версією, одного дня вночі пастух побачив три свічники тих, що йдуть до нього, що горіли, а серед них променисту ікону Богоматері, яка зупинилася поблизу нього і почила на двох хрестоподібно лежачих деревах.
Про побачене пастух розповів священикові з сусіднього села Вільськ (село Вільськ знаходиться в Черняхівському районі Житомирської області ). Ікону тричі, звершуючи молебень, хресним ходом перенесли у Вільський Введенський храм, і тричі образ перед пастухом в нічний час з'явився на колишньому місці. Тоді священик здогадався, що Пречиста Владичиця не велить вивозити Свою ікону з Колодіївки.
На місці явлення ікони спочатку була побудована маленька каплиця, а потім трудами жителів села на казенний рахунок, а також завдяки багатим пожертвуванням зціленого генерала, возніс свої куполи в небо храм, що зберігся до наших днів. У 1862 році новозбудована церква була освячена на честь Покрову Пресвятої Богородиці і приписана до приходу села Вільськ.
З того часу в кожну неділю, після молодика, священик приїжджав в Колодіївку для звершення Літургії, після якої в правій прибудові храму, біля чудотворного образу читався акафіст Божій Матері. Милістю Божою і заступництвом Цариці Небесної Свято-Покровський храм в селі Колодіївка, в роки гонінь на віру, від безбожників не постраждав, за винятком того, що зняли історичні дзвони.
18 жовтня 1977 року церква була пограбована. Злодії винесли і головну храмову святиню – чудотворну Колодіївськую ікону Божої Матері. Проте через три дні викрадачі були затримані і святиня повернулася на своє місце в правому іконостасі храму.
Другий раз ікона була вкрадена в ніч з 30 на 31 березня 1999 року. Але і тут Господь явив свою милість: у 2004 році ікону знайшли в одному з київських антикварних магазинів. Її викупив на засоби добродійників намісник Свято-Введенського чоловічого монастиря міста Київа архімандрит Даміан (Давидов). Донині ікона перебувала в Свято-Введенськой обителі. Нині ж, по загальній домовленості, коли знайшовся зручний час як для Житомирської єпархії, так і для священства Свято-Введенського монастиря, чудотворний образ знову повернувся на Житомирщину.
15 травня 2010 року, в суботу 6-ту по Пасці, по благословінню Високопреосвященнійшого Гурія, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, відбулася урочиста зустріч і загальноєпархіальний хресний хід з нагоди перенесення чудотворного образу Божої Матері Колодіївськая зі Свято-Введенського чоловічого монастиря м. Київа в Спасо-Преображенський кафедральний собор м. Житомира.
Маршрут хресного ходу з чудотворним образом проходив від Центрального автовокзалу м. Житомира по вул. Київській через Соборну площу до кафедрального собору. У храмі був здійснений святковий молебень Божій Матері, а після його закінчення Всенічна. Хресний хід з привезеною святинею очолив керуючий Житомирською єпархією Високопреосвященнійший Архієпископ Гурій.
Нині чудотворна ікона знаходитися в Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Житомира.
Дні святкування чудотворного образу – 29 червня/ 12 липня (за переказами – день явлення ікони) і 1/14 жовтня.
- 19825 переглядів
- Русский