Освячення меморіалу «Слава Героям!» у місті Бердичеві

Восьмого травня, в День пам’яті і примирення, духовенство Бердичівського благочиння на чолі з благочинним округу, настоятелем Свято-Миколаївського собору протоієреєм Віталієм Бойковим, узяло участь у міських урочистостях, присвячених 70-й річниці Великої Перемоги. На площі Соборній м. Бердичева було звершено освячення меморіалу «Слава Героям!».

Ввечері тут зібралися ветерани Великої Вітчизняної, учасники локальних війн, бійці, які захищають східні рубежі нашої країни, громадськість міста, учнівська і студентська молодь, представники міської та районної влади і священнослужителі різних конфесій. Поруч стояли і літні люди, побілені сивиною, – очевидці подій 40-х років минулого століття, і молоді хлопці, які встигли пізнати всі жахіття війни. Боляче усвідомлювати, що деякі ветерани не дочекалися з фронту своїх правнуків і, схиливши у скорботі голови, вшановували їх пам’ять на початку ІІІ-го тисячоліття…

Бердичівлянка Анна Афанасьєва-Савчук, майже ровісниця Великої Перемоги, завжди з хвилюванням чекає цих травневих днів: «Я – родом із Західної України, багато десятків років проживаю в Бердичеві і сьогодні сповнена одним бажанням: аби в країні панували мир, добро і любов». Розвідник Дмитро Боголюб за героїзм, виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час війни на Сході нашої держави відзначений вищою державною нагородою – орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня. Найбільше його прагнення – захистити свою країну, родину і маленьку дочку від війни. Саме тому й став добровольцем та взяв у руки зброю.

В центрі Бердичева височить меморіальний комплекс «Слава Героям!», восени минулого року ідея його зведення прозвучала з вуст міського голови Василя Мазура. Нині вона стала реальністю як результат спільних дій людей доброї волі, адже саме в єднанні – сила України. В основу створення двох складових меморіалу «Слава Героям!» покладена ідея двох доріг, двох життєвих шляхів, що йдуть у вічність. Одна устелена звичайною київською бруківкою, яка для мирних мітингарів із різних куточків України стала полем бою. Саме цією дорогою відлетіла у вічність Небесна Сотня. Чисті душі загиблих символізує голуб – птах миру. Друга дорога – шлях священного обов’язку – захисту цілісності і єдності нашої незалежної держави. Він устелений орденами та медалями бойової мужності і героїчного патріотизму. Білими журавлями здіймаються у небесну височінь душі воїнів-захисників, щоби звідти оберігати кожний наш мирний день. А птахи вірно і вічно нестимуть світлу пам’ять про них. Різними дорогами йдуть герої у безсмертя, але вони обов’язково зустрінуться і зійдуться разом – єдиним було прагнення Героїв до кращого майбутнього для нашої країни. Вічний вогонь освячує цю єдність. На камені викарбувано написи «Герої не вмирають!» та «Слава Героям-Захисникам України!». До меморіального комплексу веде доріжка у вигляді української вишивки…

Бердичівляни всією громадою долучились до цієї благородної справи. Перші кошти були отримані під час благодійного концерту «Україна. Віра. Перемога!» за участю мистецьких колективів м.Бердичева. Згодом приєдналися різні установи, організації та підприємства. Всього було зібрано майже 190 тисяч гривень.

Меморіал «Слава Героям» пов’язує події Другої Світової війни, Майдану і неоголошеної війни на Сході України. Вічний вогонь біля обеліска поєднав різні покоління: тих, хто воював у 40-х роках, героїв Небесної Сотні та учасників АТО, які загинули за рідну землю. Чин освячення меморіального комплексу захисникам України звершив благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков у співслужінні духовенства благочиння. Над площею тричі пролунали вічно живі слова Пасхального тропаря: «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував!»

Представники різних конфесій вшановували воїнів-захисників однієї родини – України. Вони зверталися до Бога, просячи, щоби закінчилась війна, щоби скоріше на нашу землю прийшло примирення, щоби подібне ніколи не повторилося. Звучали слова, сповнені віри в перемогу народу у цій жорстокій війні, і линула подяка до матерів, котрі виховали гідних синів України. Наче свічка пам’яті, височів меморіал, люди несли лампадки, приєднуючи їх полум’я до священного вогню. Нехай він горить у наших серцях, нехай передається від покоління до покоління…

Птахи миру, увічнені в меморіальному комплексі, ніби злітали в небо. Над містом кружляли білі голуби – символ миру, надії і вічного життя…