Річниця освячення церкви Святих першоверховних апостолів Петра і Павла на території Райківської виправної колонії (№ 73)

«Надійся на Господа, тримайся дороги Його…»

У церкві Святих першоверховних апостолів Петра і Павла, що на території Райківської виправної колонії (№ 73), відзначили першу річницю освячення храму. У день предпразднства престольного свята в церкві соборно звершили Божественну Літургію. Богослужіння очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков у співслужінні духовенства благочиння: протоієрея Зиновія Ромаха, голови пенітенціарного єпархіального відділу, ієрея В’ячеслава Губенка, настоятеля Петро-Павлівського храму в колонії (№ 73), ієрея Романа Натальчука та ієрея Олександра Худякова.

Рік тому Високопреосвященніший Никодим, Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський, звершив чин освячення церкви Святих першоверховних апостолів Петра і Павла в Райківській виправній колонії (№73). І ось цього літа, у переддень свята славних і всехвальних першоверховних апостолів, до храму зійшлися працівники і засуджені установи та мешканці села.

До спільної молитви приєдналися начальник Райківської виправної колонії Станіслав Шафранський і сільський голова Микола Папірник.

«Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі…»

У храмі церкви Святих першоверховних апостолів Петра і Павла в Райківській виправній колонії (№ 73) – молитовна тиша. Для багатьох засуджених цей Божий Дім, в якому вже рік постійно звершуються Богослужіння, став рідним. За словами начальника виправної установи Станіслава Шафранського, «в місцях позбавлення волі для засуджених особливо необхідний цей храм, тому що зв'язок із Богом тут найбільш потрібний. Перебуваючи далеко від своїх близьких, засуджені усвідомлюють тягар всіх скоєних діянь і протиправних вчинків. І часом їм немає з ким поділитися своїми потаємними думками, покаятися, усамітнитися душею.

Віра допомагає їм вистояти і не зламатися та стати на шлях виправлення. За цей рік у нашій установі поменшало порушень. І, якщо через глибоку віру в Бога виправиться хоч одна людина, то це – дуже добре».

«З відкриттям храму у виправній установі ми бачимо позитивні зміни в душах засуджених і в їх настроях, – розповів настоятель Петро-Павлівського храму ієрей В’ячеслав Губенко. – До церкви стало приходити більше людей. Зараз таких засуджених – майже сто. В храмі звершують різні Таїнства. За рік у колонії близько 20-и засуджених прийняли Таїнство Хрещення. Люди каються перед Богом, сповідаючи свої гріхи, і стають на шлях істинний».

Під час Божественної Літургії очі у багатьох чоловіків, мешканців виправної колонії, були зволожені. Слухаючи молитовні піснеспіви, вони зверталися до Бога за спасінням своїх душ. І лунали трепетні голоси півчих кліросу Свято-Миколаївського собору Бердичева: «Творить милостині Господь і суд усім покривдженим...», знаходячи відгук в серцях засуджених: «Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!»

До кожного з них були звернені слова зворушливої проповіді клірика Свято-Миколаївського собору протоієрея Зиновія Ромаха – голови пенітенціарного єпархіального відділу: «В житті кожної людини настають такі хвилини, коли вона підводить певні підсумки. Протягом свого християнського життя ми робимо добрі справи, але часто здійснюємо і помилки. І тоді питаємо себе: з кого брати приклад? Сьогодні – переддень свята першоверховних апостолів Петра і Павла. Це престольне свято вашого храму. Ким є вони для нас? У день П‘ятидесятниці, наділені Святим Духом чудесними дарами, всі апостоли оволоділи однаковою силою. Але окремі з них в особливий спосіб відзначені у Святому Письмі. До таких належать апостоли Петро і Павло. Апостол Петро перший сприяв поширенню і утвердженню Церкви Христової після Зішестя Святого Духа, промовивши сильну промову перед людьми в день П’ятидесятниці і навернувши три тисячі душ до Христа. Після свого навернення апостол Павло став відданим проповідником Христа. Вони є для нас прикладом, адже чи не найбільше постаралися для поширення світом Слова Божого.

Коли ми грішимо, не треба опускати руки, впадати у розпач. Апостол Петро колись був простим рибалкою, що звався Симоном. Апостол Павло, спочатку Савл, був завзятим противником християн. Але, якими б різними не були їхні обдарування, праця, освіта і походження, коли Бог закликав їх, вони все залишили і пішли слідом за Ним.

Чому ми називаємо це свято Днем Святих першоверховних апостолів Петра і Павла? Лише кілька разів перетиналися їх життєві шляхи, але на іконах вони завжди разом, як найближчі друзі Христа. Церква святкує пам'ять першоверховних апостолів в один день, щоб не применшити достоїнств кожного з них. Який же приклад ми з них беремо? Апостол Петро відрізнявся допитливістю і завжди ставив питання: чому? Господь наш Ісус Христос запитав одного разу учнів Своїх, за кого приймають Його, і почув різні відповіді. Апостол Петро сказав Йому: «Ти – Христос, Син Бога Живого!», на що Ісус відповів: «Скажу ж і Я тобі, що ти – Петро (камінь), і на цім камені

Я збудую церкву Мою…» Ці слова ввійшли в історію Християнської Церкви.
Ми знаємо, що апостол Петро тричі відрікся від Христа. І гіркими були сльози його покаяння, і отримав він прощення та знову став другом та учнем Христовим… Тому істинне і справжнє покаяння дарує прощення гріхів, яке приводить до благодаті та любові Божої.

Святому Павлу, котрий спершу був Його ворогом, Господь Ісус Христос простив тяжкий гріх гоніння на Нього і на християн. Якось він був у дорозі, і зненацька засяяло навколо світло з неба, і він, упавши на землю, почув голос Господній і перетворився на Його вірного учня. Впавши на землю Савлом, встав же Павлом. Він залишив нам апостольські послання, глибокі за змістом і насичені Божественною благодаттю. Апостоли Петро і Павло є для нас яскравим прикладом і великими поводирями в нашому земному житті».

Цього дня багато віруючих сповідалися і причастилися Святих Христових Таїн. Церковний староста Володимир говорить, що в кожній виправній установі є потреба в храмі і Богослужіннях: «Не можна жити без Бога. Господь піклується за кожного з нас. У таких місцях церква є дорогою, що веде до Всевишнього. Щира молитва дає надію на Божу милість. Через рік і дев’ять місяців я маю звільнитися та побачити своїх рідних».

Засуджених привітав зі святом Благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков: «Рік тому храм Святих першоверховних апостолів Петра і Павла був освячений Владикою Никодимом на славу Божу та для спасіння душ ваших. Усі ми є діти Божі, і немає на світі людини, котра забута Господом. Всюди, де б ми не перебували, ми маємо вірити в Бога, дякувати Йому за все, забути про свою гординю та йти за Ним. Усіх нас кличе Ісус Христос: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе свій хрест і йде за Мною...» Виконаємо ж волю Божу, над нами – Сам Господь Вседержитель. І все можна подолати з іменем Божим.

У день річниці цього храму нехай засяє лампада Божественної благодаті і зігріє ваші душі! Залишивши ці місця, ви назавжди збережете пам’ять про цю церкву – духовну цілительку. Бажаю вам духовного перетворення. Нехай тимчасовий смуток Господь змінить на радість зустрічі з вашими рідними. Ми сьогодні відзначили день народження храму, а завтра будемо святкувати День Святих першоверховних апостолів Петра і Павла».
Отець благочинний подякував усім за спільну молитву єдиною нероздільною сім’єю.

У житті виправної установи церква займає особливе місце. В цьому зізнаються і працівники колонії, і самі засуджені. Бердичівлянин Григорій перебуває тут недавно і щиро вірить, що Господь допоможе йому стати на шлях виправлення: «Потрібно відкрити свою совість, підготувати свою душу для життя праведного. Коли відчуваєш у своєму серці благодать Божу, то можна подолати будь-які труднощі».

Будемо ж просити прославлених нині Святих апостолів, щоб вони допомогли цим людям прийняти їх настанови розумом і серцем та послали небесну допомогу.

Божественна Літургія закінчилася… За вікнами храму виправної колонії літали ластівки і голуби, несучи надію на мир та злагоду і славлячи передвічного Творця…