Ружинщина приймала чудотворні ікони з Чорнобиля.

Чудотворні ікони з Чорнобильщини з благословення Преосвященнішого єпископа Житомирського і Новоград-Волинського Никодима 21-22 березня побували в храмах Ружинського благочиння: у селах Білилівка, Немиринці, Дерганівка, Бистрику (тут залишалась на ніч), а у день пам’яті Сорока святих мучеників Севастійських ікони зустріли прихожани в Топорах та Ружині.

У всіх храмах з цієї нагоди відбулись молебні. У Свято-Параскевській церкві с.Заріччя, після Богослужіння, перед іконами, священики Ігор Руденок з Ягнятина та Петро Бринчак з Мовчанівки на чолі з настоятелем храму ієреєм Володимиром Бринзюком відслужили молебень з акафістом до святого Миколая. Віруючі округу мали змогу приклонитись перед образом святителя Миколая, відомим ще з XVIII століття, та іконою «Чорнобильський Спас», написаною в пам’ять про трагедію.

Першу письмову згадку про Чудотворний образ Миколая, святителя Мир Лікійського, знаходимо у історика Лаврентія Похілевича, який вказує на те, що ікона славиться своїми чудесами зцілення хворих. У богоборчі часи початку ХХ століття ікону розрубали на три частини і ризу хотіли здати на металобрухт. Та християни врятували свою святиню. Аж до 1942 року її берегла одна благочестива сім’я. І лише коли відкрили храм Пророка Божого Іллі у Чорнобилі, де попередньо був склад, образ перенесли туди.

Неодноразово його намагались вкрасти, але безрезультатно. Сам же храм споруджений на тому місці, де за переказами зупинився сам апостол Андрій Первозваний. Він є єдиним нині діючим храмом у зоні відчуження. Самі чорнобильці вважають образ Хранитилем їх землі, адже вона дарує втіху, зміцнює їх віру і дає сили жити далі.

Ікону «Чорнобильський Спас» з благословення митрополита Київського і Всієї України Блаженнійшого Володимира написав Владислав Горецький. Ініціатива її створення належить ліквідаторам аварії на ЧАЕС і зокрема голові Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль Україна» Юрію Андрєєву.

Освячено ікону було у 2003 році. Хресним ходом вона подорожує містами і селами України. Унікальність ікони полягає в тому, що тут вперше зображено Господа разом з людьми. У верхній її частині сам Іісус Христос, праворуч Архістратиг Господній Михаїл із вогненним мечем та щитом, а ліворуч – Пречиста Богородиця. У нижній частині живі і мертві ліквідатори аварії на ЧАЕС: працівники станції, пожежні, лікарі, льотчики – Божа рать, адже вони власне життя і здоров’я поклали заради спасіння людей. Над випаленою радіацією землею летить зірка-комета Полинь. Посередині – відома чорнобильська сосна – схожа і на хрест, і на тризуб. Це дерево стало одним із мовчазних свідків і символів Чорнобильської трагедії.

Коли дивишся на ікону, мимоволі згадуються слова з Одкровення Іоанна Богослова «Третій Ангел затрубив, і впала з неба велика зірка, палаюча подібно до світильника, і впала на третю частину рік і на джерела вод. Ім’я цієї зірки «полинь».

Страшне пророцтво здійснилось 26 років тому – коли квітнула земля і люди раділи теплу і сонцю. Ікона допомагає глибше зрозуміти духовний зміст трагедії, адже зірка Полинь отруїла скорботою життя тисяч родин у всьому світі, торкнулась кожного з нас. Війнуло атомне страшне крило і над нашим районом – зараз тут живе багато переселенців із зони відчуження, і ліквідаторів аварії, і їх дітей.

До «Чорнобильського Спаса» люди йдуть просити здоров’я й милості Божої, особливо ті, хто постраждав від аварії на ЧАЕС. Цей образ став справжньою втіхою для усіх них. ЇЇ освячені списки вже є в Росії та Японії.

Далі чудотворні ікони чорнобильської землі Хресним ходом відправились в Андрушівське благочиння.