Свято Покрови Пресвятої Богородиці.

Восени, коли земля вбирається у золотаве листя, приходить світле та радісне свято – Покрова Пресвятої Богородиці. З давніх часів воно духовно об’єднує людей і живить вірою у велику силу заступництва Божої Матері за нас, за мир і добро в родинах та всьому світі. Цього дня єдиним серцем, єдиною молитвою зверталися до Пречистої Діви Марії прихожани церкви ікони Божої Матері «Цілителька» при міській лікарні. Божественну Літургію звершив настоятель храму протоієрей Роман Бойков.

«Радуйся, Радосте наша, покрий нас від усякого зла Чесним Твоїм Омофором!»

У день Покрови Пресвятої Богородиці невелика затишна церква на території лікарні була переповнена віруючими, котрі прийшли розділити радість свята. Під склепіннями храму лунав величний спів півчих кліросу. Батьки разом із маленькими дітками, люди поважного віку і молоді – всі вони просили у Цариці Небесної захисту й допомоги. Панувала атмосфера злагоди, добра і духовного піднесення... Багато православних приступили до прийняття Святих Христових Таїн... Побожно відходили вони від Святої Чаші зі спокоєм і миром у душі. З увагою прислухалися віруючі до кожного слова настоятеля храму ікони Божої Матері «Цілителька» протоієрея Романа Бойкова: «У далекі часи під час облоги Константинополя мешканці міста молилися у Влахернській церкві, благаючи заступництва Богоматері у хвилини страшної небезпеки. Разом із усіма молився на службі й преподобний Андрій Юродивий із учнем Епіфанієм. Звівши очі вгору, побачив він Пречисту Діву Марію, Котра сяяла небесним світлом і була оточена сонмом святих. Її супроводжували Святий Хреститель Господній Іоанн Предтеча та апостол Іоанн Богослов, якому Сам Ісус Христос доручив опікуватися Матір’ю Божою. Схиливши коліна, Пресвята Діва Марія стала ревно молитися за християн. По закінченні молитви Пречиста Діва зняла зі Своєї голови покривало і розпростерла його над людьми, що були в храмі, захищаючи їх від ворогів видимих та невидимих. Сяйво небесної слави осіняло Діву Марію, а чудесний омофор в Її руках ясно променився.

Угодник Божий Андрій із трепетом споглядав, а потім запитав у Епіфанія, свого учня, чи бачить він це. «Бачу, святий отче, і жахаюся», – відповів учень. Не всім було дано бачити видіння Божої Матері, але люди відчули Її присутність. Поки було видно Пресвяту Богородицю, то й покров Її залишався видимим, коли ж Вона зникла з очей, покров Її став невидимим, та Матір Божа натомість залишила благодать Свого заступництва. Не тільки в стародавні роки молилася слізно Пресвята Богородиця, Вона молиться нині і в нашому храмі, молиться завжди і всюди – до кінця віку…
Нехай же Пресвята Богородиця покриє нас Чесним Своїм Омофором!»
Люди вітали одне одного з улюбленим святом, яке глибоко шанують.

Світлана Яворська: «Ми сьогодні величаємо Покровительку нашу і Заступницю і прославляємо з щирим серцем. Вона захищає нас і спасає від недоброго та злого. Вона зцілює наші душевні і тілесні рани».

Євгенія Стельмах: «Я сьогодні прийшла до храму із онуком Давидом. Ми любимо Матір Божу і віддаємо шану Пресвятій Благословенній Діві Марії, Чеснійшій від Херувимів і Славнійшій від Серафимів…»

Зінаїда Лігута: «Земля вже вкрита листям. Богородиця ж покриває нас своїм невидимим покровом і стає Заступницею від бід та невдач...»

Вшановуємо обдарованого Богородицею Преподобного Романа Солодкоспівця

«Чотирнадцятого жовтня Свята Церква вшановує пам’ять Преподобного Романа Солодкоспівця, котрий на честь Богородиці написав велику кількість похвальних гімнів, які стали частиною Богослужінь у Богородичні свята», – розповідав православним під час проповіді протоієрей Роман Бойков.

За старанність у Богослужіннях і щиру віру Константинопольський патріарх наблизив до себе праведника, який став паламарем в храмі Святої Софії. Вночі преподобний усамітнювався на молитву в полі або у Влахернській церкві.
Через заздрість соборні клірики почали всіляко принижувати його. Святий Роман не мав дару співу і читання. Одного разу в навечір’я Різдва Христового, він читав кафизми, але невдало, і клірики глузували над Романом. Додому праведник прийшов у пригніченому стані. Засмучений юнак слізно молився перед іконою Пресвятої Богородиці. Вночі у сонному видінні Цариця Небесна явилась святому та, подавши йому паперовий сувій, звеліла з’їсти. І сталося чудо: преподобний Роман отримав мелодійний голос і поетичний дар! Його прекрасний та натхненний спів викликав захоплення, і народ прозвав праведника Солодкоспівцем.

За старанне служіння святий Роман був рукопокладений у сан диякона і став вчителем співу. Його піснеспівами християни і донині прославляють Бога.
З Днем Ангела з повагою привітали прихожани настоятеля храму ікони Божої Матері «Цілителька» протоієрея Романа Бойкова. І були букети квітів, теплі та щирі слова подяки за молитви й старанні труди і побажання Божої милості, духовних та тілесних сил на многая літа…

Закінчилося Богослужіння, люди неспішно виходили з храму. Усміхалося осіннє сонце, розсіюючи між дерев проміння, і тихо спливали слова:

Роняє осінь золотаве листя,
Стрічаєм свято світле і чудове –
У кожний дім, до кожного обійстя
Приходить до людей Свята Покрова…
О, Богородице, Пречиста Діво,
Покрий нас всіх Твоїм чесним покровом!
Заступнице Небесна, справедлива,
Тебе в молитвах славимо ми знову…