У с. Рея освячено місце під будівництво нового храму!

Вперше за понад 20-річну історію Свято-Петропавлівського храму с. Реї тут було звершено архієрейське Богослужіння. Парафію відвідав Високопреосвященніший Никодим, Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський. Владика звершив Чин на заснування церкви і поставлення Хреста.

Понад 20 років православний люд Реї мріє про новий храм

Сільський храм розмістився у пристосованому приміщенні, де свого часу знаходився магазин, а згодом – швейна майстерня. Будівлю ремонтували всім селом. І 28-го листопада 1993-го тут почали звершувати Богослужіння. Протягом десяти років настоятелем Свято-Петропавлівської церкви був ієрей Олександр Подзюбанчук. Чимало любові і турботи віддав священик храму, чимало зробив для згуртування православної громади. У жовтні 2013-го парафію очолив ієрей Євген Дзядух. Завдяки його старанням і трудам прихожан розпочалися роботи зі зведення нового п’ятикупольного хрестоподібного храму. Як говорить церковний староста Валентина Купчин, стало здійснюватися давно омріяне та бажане. Ідея будівництва знайшла підтримку у місцевої влади: сільський голова Ігор Мосійчук постійно сприяє у спорудженні нового Свято-Петропавлівського храму. Йде назустріч народний депутат України Олександр Ревега. З милості Божої знайшлися благодійники – підприємці Василь Цибульський та Ірина Унгурян. Одинадцятого листопада 2015-го року було звершено освячення Хреста на місці будівництва майбутньої церкви. «Люди давно чекали цього дня, – радіє, не ховаючи почуттів, скарбник Валентина Андрушко. – Храм має бути гарним і великим – площею 12 м × 12 м. Кожний прагне внести частинку своєї праці, допомогти, хто чим може. Наш батюшка Євген піклується, аби людські сподівання здійснилися…»

«Засновується церква ця на славу великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, в честь і пам’ять Святих славних і всехвальних першоверховних Апостолів Петра та Павла…

У день, сповнений світлої Пасхальної радості, коли квітнуть навколо сади, і повітря напоєне весняними пахощами, віруючі с. Реї поспішали до храму, несучи букети квітів, аби гостинно зустріти свого улюбленого архіпастиря. «Сьогодні у нас велике свято, – говорять сестри – півчі Ганна Жморщук та Марія Гуль. – У душі вирують такі почуття, що не висловити словами. Незвичайна подія!» У багатьох їх односельців сльози виступили на очах, вони серцем переживали важливі миті цього дня. Вихованці Недільної школи Даша Гуцалюк та Максим Костюченко, святково одягнені, з короваєм, схожим на витвір мистецтва, і квітами, були переповнені гордістю: їм випала честь зустрічати Високопреосвященнішого Никодима, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського. Над Рейською землею життєстверджуюче та урочисто лунав Пасхальний тропар: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!»

Владика Никодим звершив Чин на заснування церкви і поставлення Хреста. За Богослужінням правлячому архієрею співслужили благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков, настоятель Свято-Михайлівського храму с. Маркушів архімандрит Мануїл (Бицик), настоятель Свято-Троїцького храму м. Бердичева протоієрей Михаїл Гоюк, настоятель Свято-Димитрівської церкви смт Гришківців протоієрей Юрій Рибачок, настоятель Свято-Хрестовоздвиженського храму с. Старого Солотвина протоієрей Миколай Шпичка, настоятель Свято-Покровської церкви с. Никонівки протоієрей Іоанн Попадич, настоятель Свято-Успенської церкви с. Осикового протоієрей Олександр Худяков, настоятель Свято-Петропавлівського храму с. Реї ієрей Євген Дзядух, настоятель Свято-Успенського храму с. Райгородка ієрей Євгеній Воробйов, настоятель Свято-Покровського храму с. Мирославки ієрей Михаїл Худяков, настоятель церкви на честь Донської ікони Божої Матері м. Сондріо Міланського благочиння (Італія) ієрей Олег Карпусь, який приїхав у рідні місця, і клірик Свято-Миколаївського собору м. Бердичева протодиякон Віталій Кльон. З-за хмаринок визирнуло сонце, щедро заливши землю теплим промінням. Піднесено й злагоджено линув спів півчих кліросу Свято-Миколаївського собору м. Бердичева. У небесну височінь піднісся хрест – символ віри танадії, символ нашого спасіння. У підмурок церкви закладено пам’ятну капсулу і наріжний камінь… І сяяли посмішками окроплені святою водою обличчя, раділи щасливі люди… Хвилюючі миті, про які мешканці села будуть розповідати дітям, а ті – своїм нащадкам, передаючи ці незабутні спогади з покоління в покоління. Затамувавши подих, віруючі слухали зворушливу й натхненну проповідь Владики Никодима: «Сьогодні ви стали свідками історичної події – початку будівництва храму, і кожний із вас – теж історія. Ми підносимо свої молитви, щоб це місце було благословенним, щоб люди йшли до храму Божого – джерела благодаті. Будемо зводити разом: молитвою, жертвою або працею – храм в ім’я великих мужів Божих, учнів Христа – Святих славних і всехвальних першоверховних Апостолів Петра та Павла…» Його Високопреосвященство подякував усім за спільну молитву і закликав віруючих берегти святу спасительну віру, віру батьківську, передаючи її з покоління в покоління, з роду в рід: «Любіть одне одного, бережіть, живіть у розумінні та злагоді. Будемо ж просити Господа послати мир державі нашій, щоб народ український жив щасливіше!» Владика Никодим звернувся з теплими словами до благодійників, котрі допомагають у будівництві храму. Сільський голова Ігор Мосійчук від імені всіх земляків подякував архіпастирю та духовенству за молитовну підтримку: «Храм потрібний людям, як вода. Зроблено проект, споруджено фундамент. Разом, усім селом, ми збудуємо новий храм». Зі словами сердечної подяки звернувся до Високопреосвященнішого Никодима, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, та духовенства благочиння, своєї пастви, церковного старости і меценатів настоятель Свято-Петропавлівської церкви с. Реї ієрей Євген Дзядух: «У дні радості та скорботи ми приходимо до Дому Божого, отримуючи тут благодать, очищаючи душу і оновлюючись. Храм будується з молитвою, будується на благо людей».

Богом було визначено місце для зведення нової церкви. Недалеко проходить автошлях, і храм буде проводжати та зустрічати подорожніх: хтось зупиниться і звернеться з молитвою до Господа, хтось зайде та схилиться перед святими образами. По-різному живеться людям: з труднощами, випробуваннями та радощами, буденними проблемами і святковими подіями – але без храму життя їх немислиме.