У травневі дні жителі сіл Великої П’ятигірки та Осикового молитовно вшанували воїнів

У травневі дні жителі сіл Великої П’ятигірки та Осикового молитовно вшанували воїнів, загиблих у роки Другої світової війни. Під час мітингів-реквіємів протоієрей Олександр Худяков звершив панахиди за спочилими…

Люди старшого віку пам’ятають: травень незабутнього 1945-го був напрочуд теплим і сонячним. Ніби сама природа відчувала радість довгоочікуваного визволення та Перемоги, що прийшла на нашу землю. Настала мирна тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей…

Восьмого та дев’ятого травня нинішнього року також дзвонила сонцем сяюча блакить, земля потопала у цвітінні дерев. У День пам’яті та примирення у центрі с. Великої П’ятигірки, де знаходиться пам’ятний знак на честь воїнів-земляків, що загинули на фронтах в роки Другої світової війни, на мітинг-реквієм зібралася великоп’ятигірська громада на чолі з сільським головою Олегом Коріненком. Здіймається у небо гранітна стела, на плитах увічнені імена спочилих солдатів. Війна минулого століття – пекуча рана, яка й досі болить чи не в кожній родині. На сільському кладовищі біля братської могили та місця поховання медичних сестер, закатованих фашистськими окупантами, люди молитовно вшанували загиблих…

Дев’ятого травня мешканці с. Осикового віддавали данину пам’яті тим, котрі не повернулися з війни і полягли, захищаючи рідну землю від ворога. Люди зустрілися в День Перемоги недалеко від школи, біля братської могили, де поховані 87 воїнів 69-ї і 70-ї механізованих бригад, 117-ї гвардійської і 395-ї стрілецької дивізій, які загинули 1-3-го січня 1944-го року в боях, визволяючи село від німецько-фашистських загарбників. Навічно застиг у скульптурі воїн, який дбайливо тримає на руках дитину... Мітинг відкрив сільський голова Сергій Маркусевич.

На початку урочистих зібрань жителів Великої П’ятигірки та Осикового протоієрей Олександр Худяков звершив панахиди. «День Перемоги – день радості і скорботи. Ми згадуємо всіх воїнів, котрі за віру і Батьківщину, за народ наш життя свої віддали, і згадуємо всіх, мученицьки загиблих в роки Другої світової війни, – слухали присутні звернені до них слова священика.

– Ми молимося за тих, хто дарував нам можливість жити, навчатися, творити добрі справи, любити й виховувати дітей… Господь сказав: «Немає більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх».

Дні пам’яті загиблих у Другій світовій війні – це лише частинка великої пошани до полеглих і живих ветеранів, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилось учасників тих подій, але всі ми щиро вдячні їм. Вклонімося з повагою сивочолим визволителям… Покладемо квіти до могил спочилих і в молитві пом’янемо тих, хто не повернувся... Вічна пам’ять…