Вечірня з Чином прощення в Свято-Миколаївському соборі м. Бердичева

Увечері 22-го лютого, в Неділю Сиропусну (Прощену), благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков звершив вечірню з Чином прощення в головному храмі міста.

Останній день перед початком Святої Чотиридесятниці називається Прощеною Неділею. Зранку віруючі стікаються на Божественну Літургію до храму. Вони слухають Євангельське читання про прощення гріхів, піст і збирання небесних скарбів.

У молитовній тиші ставлять свічки за здоров’я та упокій і вшановують пам’ять тих, перед ким уже не можуть вибачитись чи почути їхні вибачення… Нагадуючи перед Великим постом про гріх Адама, Церква закликає всіх боротися з гріхопадінням у собі, каятися та прощати одне одному образи…

Вечір 22-го лютого, напівсутінки храму, тремтливе сяйво свічок… Служба у Свято-Миколаївському соборі м.Бердичева… Віруючі уклінно моляться словами Святого Єфрема Сиріна: «Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійності, владолюбства і пустослів'я не дай мені. Духа чистоти, смиренності, терпеливості і любові дай мені, рабу Твоєму. Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний на віки віків…» Схиливши благоговійно голови, люди з любов’ю та вірою зверталися до Бога, ділячись своїми сподіваннями: старенька жінка на милицях, чоловік у військовій формі, молоде поружжя і замислена дівчина… Про що вони думали, чого просили в Господа? Перед строгими днями Великого посту вони прагнули повинитися, очистити душу свою, бо сказав Господь: «Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець наш Небесний…»

До кожного і всіх були звернені слова проникливої проповіді благочинного Бердичівського округу, настоятеля Свято-Миколаївського собору протоієрея Віталія Бойкова: «На порозі Святої Чотиридесятниці ми прийшли до храму, щоби виконати спасительну Заповідь прощення ближнього і любові до ближнього та почати багатотрудну справу покаяння під час Великого посту. Ми знаємо, що прощати – нелегко. Для цього потрібно зібрати багато духовних сил і мудрість про те, що ми, грішні, не можемо тримати зла на інших. Ми прийшли до Церкви, яка вчить нас любові, милосердю, смиренню та стриманості. Ми прийшли зробити перший крок примирення з Богом та один з одним. Господь просить, щоби ми почуття покаяння втілили у благі діла: «Іди і більше не гріши…» Час посту – це час випробувань, і потрібно пройти ці сорок днів, показавши плоди живої віри… Бог дав нам мир, а ми не змогли його утримати. Ми повинні пам’ятати, що сказав Христос: «Царство Боже всередині нас». А це – праведність і мир. Всі ми – одна велика духовна сім’я, і передусім потрібно любити ближніх своїх».

У храмі було звершено особливий Чин прощення – світлий та зворушливий: духовенство і віруючі просили один в одного прощення за гріхи, образи й непорозуміння. Це справа християнської любові, крок до Бога у Великий піст. Цього потребує кожна людина, і мій, твій, наш обов’язок – простити її. А простити по-справжньому можна, лише побачивши всю глибину своїх гріхів, поруч з якими провини інших – дрібні й незначні.

На думку прихожанки Надії Шпортун, протягом року ми робимо багато гріхів, і потрібно очистити свою душу: «У цей день необхідно подати один одному руку примирення і перепросити ближніх за вчинене чи то словом, чи ділом, чи думкою – вільно або невільно…» Бердичівляни Наталія та Олександр щотижня приходять до собору на службу Божу і завжди – в день Прощеної Неділі: «Наші молитви до Бога – про мир і спокій в країні. Хочеться, щоби люди були добрішими, більш милосердними, щоби прощали одне одному, допомагали та підтримували…»

Віруючі промовляли слова: «Прости мені» – у відповідь отримували: «Бог тебе простить…» Храмом линув молитовний спів: «Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини мої».

Люди просили прощення і пробачали тих, що просять…

Наступного дня починається Великий піст. «Вступімо радісно в цю благодатну пору стриманості, і просвітімось промінням святих Заповідей Христа Бога нашого, світлістю любові, осяйністю молитви, ясністю чистоти і силою витривалості в доброму, щоб, зодягнені в світло, дійшли ми на третій день до Святого Воскресіння, що опромінює світ нетлінністю».