Через вісім десятиліть відбулось перше архієрейське богослужіння під куполом Хрестовоздвиженського храму.

Хрестовоздвиженська церква стала знову місцем спасіння віруючих. У дощ і в сніг збирались православні житомиряни біля закритих дверей храму, щоб їх молитва наблизила той час, коли під куполом зазвучать церковні піснеспіви. І ось тепер знову у нашій древній церкві преподаються благодатні Дари Святого Духа через таїнства Покаяння і Причастя.

З історії ми пам’ятаємо, що за минувше століття Хрестовоздвиженська церква перетерпіла багато страждань: і обновленців, і “самосвятів”, і закриття Божого храму атеїстичним режимом під господарську базу, а згодом перетворення на музей природи.

Нарешті Божою милістю, через клопотання правлячого архієрея і добру волю житомирської влади, 27 вересня 2011 року, в двунадесяте свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього відбулася урочиста передача будівлі у власність Житомирської єпархії Української Православної Церкви.

Разом з адміністрацією музею природи, керуючим Житомирською єпархією - владикою Никодимом і житомирською владою було прийнято рішення, відповідно до якого Хрестовоздвиженська парафія проводитиме богослужіння щонеділі в середині приміщення. Для звершення богослужінь православною громадою зроблені декоративні ширми та переносний вівтар.

25 грудня 2011 року, в неділю святих праотців і день пам’яті святителя Спиридона, єпископа Тримифунтського, Преосвященнійший Никодим, єпископ Житомирський і Новоград-Волинський очолив Божественну літургію у стінах Хрестовоздвиженського храму.

Його Преосвященству співслужили: секретар єпархії архімандрит Олексій (Овсянніков), настоятель храму протоієрей Богдан Лядобрук, клірики Спасо-Преображенського кафедрального собору ієрей Сергій Грицаюк і протодиякон Володимир Ярошевич.

Напередодні, увечері, у приміщенні храму було відслужено всенічну.

Це було перше архієрейське богослужіння після довгих десятиліть запустіння святині, а саме вісімдесят шість років чекав житомирський Хрестовоздвиженський храм на архієрейське богослужіння у своїх стінах (згідно архівних даних останнім серед православних архієреїв у ньому відслужив єпископ Полонський, вікарій Волинської єпархії, Максим (Руберовський), який претерпів мученицьку кончину за сповідання віри Христової у 1937 році в Житомирі).

При багаточисельній кількості вірян служба пройшла благоговійно і тепло. Відповідальність за безпеку і цілісність музейних експонатів, яку взяв на себе архіпастир, була з розумінням прийнята прихожанами до уваги.

Звертаючись до присутніх з проповіддю, владика розповів про притчу званих на вечерю, наголосив, що ця притча відноситься до усіх нас і що саме нас Господь покликав, нагадав, що нам потрібне одне – спасіння, безсмертя і Царство Боже.

Єпископ Никодим висловив свою радість, що раніше стіни храму плакали і страждали, а тепер тут є причасники, є громада, є Церква Свята. І на закінчення побажав: «Хай Господь нам допоможе у всьому, в нашому християнському житті і в наших християнських справах милосердя».

Для довідки.

Перша служба у приміщенні храму – Божественна літургія – відбулась 18 грудня 2011 року. У цей же день було відслужено всенічну з нагоди свята свт. Миколая, архієпископа Мір Лікійських, чудотворця, а на наступний день, 19 грудня – Божественну літургію.