Храмовий празник Свято-Димитрівської парафії селища Гришківців

Восьмого листопада, в день пам'яті Святого великомученика Димитрія Солунського, храм смт Гришківців, освячений на честь великого воїна і мученика за Христа, відзначив престольний празник. Радісна подія зібрала велику кількість віруючих та духовенство різних парафій благочиння.

Свято-Димитрівський храм: минуле й сучасність

Як розповідають історики, у 1775-му році в Гришківцях була побудована дерев’яна церква Святої Трійці, а на початку 20-го століття її розібрали. Новий храм звели неподалік від старого у 1913-му. Після Жовтневої революції його закрили. З приходом німецьких окупантів (1941-1944 рр.) церква відновила свою роботу і діяла до 1962-го, пишуть дослідники. Місцева влада прийняла рішення про зняття куполів та переобладнання приміщення під районний Будинок культури. І лише через 30 років зусиллями громади храм повернули віруючим. Було звершено перше Богослужіння. З 1999-го настоятелем церкви став протоієрей Юрій Рибачок. Восьмого листопада 2000-го року освячено престол на честь Святого великомученика Димитрія Солунського. Згодом розпочалася реставрація храму… Чимало зусиль, старань та праці доклали прихожани на чолі з отцем настоятелем, і церква оновилася зовні та всередині, заграла новими фарбами й стала осередком духовного життя мешканців селища. Відбудовано каплицю в ім’я Святого Великомученика Георгія Побідоносця, проходять роботи із зведення приміщення Недільної школи для маленьких прихожан. Із гордістю та повагою розповідає про історію храму й життя парафії Євгенія Павлюк: «У дитинстві я приходила на Богослужіння зі своєю мамою. Дуже люблю нашу церкву, глибоко шаную нашого батюшку. Його проповіді і настанови допомогають прийняти правильне рішення, уникнути хибних кроків. Наш храм із кожним роком стає все гарнішим». «Тут така благодать… Слухаєш Божественну Літургію і сповнюєшся неземною радістю…У храмі кожний відчуває молитовний дух та благоговійний трепет перед Богом», – ділиться своїми думками та почуттями Раїса Лампіцька, розповідаючи про тепло й затишок у церкві. Громада парафії живе згуртованою дружною родиною. Свято-Димитрівський храм, як рідна домівка, у будні і свята збирає своїх чад. Це одна з небагатьох на Житомирщині церков, які ведуть свою історію з 18-го століття.

«Прийдіть, усі вірні, зійшовшися, похвалімо Христового борця і мужнього світоча Димитрія…»

Пишним короваєм, квітами й привітними словами зустрічали благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова прихожани та настоятель Свято-Димитрівського храму протоієрей Юрій Рибачок. На престольне свято звідусіль зійшлися та з’їхалися численні віруючі. Вшанувати Христового борця і мужнього світоча Димитрія, звернутися до нього в своїх молитвах приїхали православні з Бердичева та навколишніх сіл. Завітали й народний депутат України Олександр Ревега та селищний голова Зоя Стаднік. Божественну Літургію очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков, йому співслужили настоятель Свято-Димитрівського храму смт. Гришківців протоієрей Юрій Рибачок, духівник благочиння – настоятель Свято-Хрестовоздвиженського храму с. Старого Солотвина протоієрей Миколай Шпичка та настоятель церкви ікони Матері Божої «Цілителька» протоієрей Роман Бойков. Гармонійний спів церковного хору (регент – матушка Олена Рибачок) окрилював і підносив душу. Читання Святого Євангелія від Луки нагадало віруючим давню притчу про багача і Лазаря. Кожна людина, яка приходить у світ, замислюється: для чого вона живе? Слухаючи рядки Писання, прихожани згадували про життя двох чоловіків: заможного та бідного. Один проводив дні у бездумних веселощах, не вірячи в Бога. Інший, знедолений, не мав куска хліба і дякував Господу навіть за крихти, які падали зі столу багача. Через деякий час прийшла смерть і до одного, і до іншого. За благочестиве багатостраждальне життя Лазар був віднесений ангелами на лоно Авраамове, до праведників, а багач, який прожив у гріхах, унаслідував вічні муки... Історія навіть імені його не зберегла… Притча розповідає про загробне життя, де є або вічна радість, або вічні муки. Ніхто не може уникнути смерті, оминути її, вона приходить і до багатого, і до бідного. Всім нам доведеться предстати перед судом Божим, і в житті земному маємо спитати себе: як жити, щоб Господь поселив нас у місці блаженства?

Слова проповіді благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова звертали думки в минуле, змушували замислитися над своїм теперішнім і майбутнім: «Молитвами Святого великомученика Димитрія Солунськогоми зібралися ми під склепінням цього храму. І слухали сьогодні Євангельську притчу про багача та Лазаря. Бідний і хворий Лазар переборов три спокуси: він мав терпіння, нікого не засуджував та не нарікав на Бога і цим заслужив вічне життя. Багатий прагнув тільки того, щоб наситити свою утробу, не ділячись ні з ким... Кожний обирає свій шлях, готуючи себе до життя праведного, чи розтрачуючи себе на порожні задоволення. Так було у давнину, так є і в наші дні. Ісус Христос відкрив нам правду про результат життя: земні блага є випробуванням нашої здатності любити ближніх і допомагати їм. Смерть зрівнює всіх: і багатих, і бідних… Помер Лазар, і заграли гуслі Давидові, и пролунала пісня ангелів, і став він проводити життя у вічності. А багач опинився у страшній геєні вогненній. Ось момент істини: звершився суд Божий, кожному воздається по справах його… Ми дивимося сьогодні на житіє святого великомученика Димитрія, він вийшов із богатої родини, але батьки залишили йому ще один скарб – дар святої віри. Він роздав своє майно убогим, а сам постував і молився, безстрашно сповідуючи віру Христову. Святий великомученик є для нас прикладом богоугодного життя і духовної сили».

Цього дня більшість віруючих приступили до Святих Таїнств Сповіді та Євхаристії. Чимало малюків причастилися Святих Христових Таїн. Відрадно було бачити радість в їх чистих оченятах і сяючі дитячі личка…

Наприкінці Богослужіння духовенство та віруючі пройшли Хресним ходом навколо храму. Розливався легкий блакитний серпанок, тихо шепотіли дерева, поблискували оклади ікон, колихалися хоругви, над селищем розносилися молитовні піснеспіви… І хоч погода не тішила теплом, в душі було ясно та сонячно… Хресний хід завершився молебнем.

Благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков сердечно привітав усіх із престольним святом – малою Пасхою, подякував духовенству та віруючим за спільну молитву, а отцю настоятелю – за старанні труди: «Усіх нас об’єднало відчуття Божої присутності, духовного оновлення, соборності України. Бережіть і зміцнюйте віру батьківську. Нехай Господь за молитвами вашого Небесного покровителя береже всіх вас. Святий великомучениче Димитрію, моли Бога за нас».

Настоятель Свято-Димитрівського храму протоієрей Юрій Рибачок подякував отцю благочинному за постійну духовну батьківську опіку, а всім – за розділену радість престольного свята: «Почуття переповнюють серце... Коли людина переступає поріг храму з відкритою душею, Господь захищає її і дає сили. Бажаю всім молитовного заступництва Святого великомученика Димитрія Солунського на многая і благая літа». Священик тепло привітав усіх іменинників із днем пам'яті їх Небесного Покровителя.

Величаємо тебе, страстотерпче святий Димитрію, і шануємо чесні страждання твої, що за Христа витерпів ти…