ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ митрополита Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА 2021

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
митрополита Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА
боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Житомирської єпархії Української Православної Церкви


Нині все наповнилося світлом,
небо і земля, і пекло:
нехай святкує все створіння
востання Христове!

(канон Святої Пасхи)


Возлюблені у Господі всечестні отці, дорогі брати та сестри!

Від щирого серця вітаю всіх Вас зі святом свят і торжеством із торжеств – Пасхою, світлим Христовим Воскресінням.

У пасхальну ніч, осяяну світлом Воскресіння Христового, за Божественною літургією ми чуємо слова прологу Євангелія від апостола Іоанна Богослова.

«Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог». Чому Євангеліст називає Бога-Сина, Єдиносущного Отцю, «Словом»? Будь яка думка та ідея, породжена в глибині розуму, знаходить свою закінчену форму тоді, коли вбирається в слово. Будучи вираженою в слові, вона досягає свого втілення в реальності. Святитель Василій Великий говорить, що Бог-Отець, перш ніж існувало щось з видимого нині, заклав в розумі й привів у буття неіснуюче, задумав, яким має бути світ і створив матерію, відповідну формі світу. Свій творчий задум Бог привів до здійснення через Єдинородного Сина – «Усе через Нього повстало, і без Нього нічого не почало бути, що почало бути». «Ним створено все, що на небесах і що на землі, видиме й невидиме» (1Кол. 1:16). Тим самим словом Отець створив і людину за образом і подобою Своєю і Духом Святим «вдихнув у ніздрі її дихання життя» (Бут. 2:7).

Бог створив наших прабатьків безсмертними, приготував їм блаженне й вічне життя в Едемі, вшанував їх найвищою гідністю, зробив їх співучасниками Його Божественної влади, довіривши їм управління рослинним і тваринним світом (Бут. 1:28-29). Бог невпинно обдаровував їх Своєю любов’ю і благодаттю, і чекав від них у відповідь тієї ж любові, вираженої у вільному послуху Його благої волі. Однак прабатьки переступили заповідь Божу і знехтували Його любов’ю. Наслідком гріхопадіння стало духовне і фізичне пошкодження людської природи і її смертність. Хвороби, страждання, біди, жорстокість та несправедливість вразили й отруїли життя людського роду, і все це – плоди гріха.

Але Бог вклав у Свій предвічний промисел шлях порятунку й повернення людини до союзу миру і любові. Так як і світ був створений Отцем через Єдинородного Сина, так і спасіння людства належало створити Сину. «Слово стало тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та істини, і ми бачили славу Його, славу як Єдинородного від Отця» (Ін 1:14). Син Божий зійшов у наш світ і народився від Пречистої Діви Марії Богородиці, ставши подібним нам у всьому, проте не мав ніякого пороку і гріха. Він зійшов на хрест, проливши Свою пречисту кров у жертву за гріхи всього людства, помер, зійшов у пекло, і воскрес на третій день, зруйнувавши кайдани смерті. Воскресіння Господа і Спасителя засвідчує наше уповання на те, що подібно до того, як Він воскрес, так і весь рід людський воскресне в кінці віків – «Як в Адамі все вмирають, так у Христі всі оживуть» (1Кор. 15:22). Ті, хто виявив у своєму земному житті подвиг любові до Бога і ближніх своїх, знайдуть вічне блаженство вже не в Едемському саду, а у Вічному Царстві Божому. «Не бачило око, не чуло вухо, і не приходило те на серце людині, що приготував Бог люблячим Його» (1Кор. 2:9) – сповіщає апостол Павло.

Нехай нинішнє Торжество Пасхи Христової оновить в наших серцях надію та уповання на Воскреслого нині Христа, на Його любов та благий промисел про Його Святу Церкву і про тих, хто в ній живе. Нині єдність Церкви Христової на нашій Батьківщині потрясається розділенням. Так бувало і в минулому – ми добре знаємо й пам’ятаємо церковну історію. Багато було єресі та розколів, але Церква Божа перебуває незмінно. Бо правдива обітниця Переможця смерті – «Я збудую Церкву Мою, і сили пекла не переможуть її» (Мф. 16:18). Однак до тих, хто прагне похитнути єдність та мир Церкви, направлено грізне застереження святителя та великого вселенського вчителя Іоанна Златоуста: «Ніщо так не ображає Бога, як поділ в Церкві. Якщо ми зробимо навіть тисячу добрих справ, піддамося осуду не менш тих, хто терзав тіло Христове, якщо будемо розривати цілісність Церкви». Ніякі цінності та інтереси у нашому світі – ні духовні, ні національні, ні державні, ні політичні, ні культурні – не можуть виправдати розділення єдності Церкви, про яке Господь благав Свого Отця напередодні голгофських страждань – «щоб всі були одним, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдині, – щоб увірував світ, що Ти послав Мене» (Ін. 17:21).

Так як і весь світ, наша країна страждає від згубної страшної хвороби. Наша скорбота нестерпна, коли наші близькі страждають від хвороби, яка завдає непоправної шкоди їх здоров’ю. Дехто з наших рідних, близьких та знайомих зустрів передчасну кончину свого земного життя через пандемію. Карантинні обмеження перешкоджають нормальному перебігу нашого повсякденного життя. Більш того, вони перешкоджають нормальному перебігу нашій спільній молитві у храмах. Але знову закликаю Вас покластися на Всесильного Бога. Воскреслий нині Спаситель переміг «князя світу цього» – диявола, зруйнував владу смерті, відкрив всім нам шлях до воскресіння та Вічного Життя. Будемо вірити, що і ці тимчасові випробування Бог поверне до нашого блага і більшої слави Його Пресвятого імені.

Нехай віра у Воскреслого Спасителя допоможе нам пережити цю хворобу, труднощі та обмеження, які нині спіткали наш народ. Нехай, явлена у Воскресінні Христовому, жертвенна любов покриває всі незгоди й посилає мир і здоров’я всім нам та примножує надію в серцях людей на світле майбутнє.

У цей святий день будемо прославляти Воскреслого Спасителя та ділитися пасхальною радістю з ближніми, виголошуючи вічно живі слова:


ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ХРИСТОС ВОСКРЕС!
+ НИКОДИМ,
митрополит Житомирський і
Новоград-Волинський.

Пасха Христова,
2021 р. м. Житомир.