Престольне свято відзначили православні жителі села Кукільні!

Православні жителі села Кукільні відзначили престольний празник! Святкове Богослужіння у каплиці на честь св. вмч. Димитрія Солунського звершив настоятель Свято-Покровського храму с. Никонівки протоієрей Іоанн Попадич.

Шість років тому у Кукільні побудували та освятили каплицю. Майже вісім десятиліть, із 1933-го, у селі не було православного храму, і віруючим доводилося ходити на Богослужіння до сусідньої Никонівки або до села Червоного Андрушівського району.

Історія колишньої дерев’яної Свято-Димитрівської церкви сягає початку 20-го століття, її спіткала сумна доля багатьох храмів у дні жорстоких безбожних 30-х років. Лише у 2011-му завдяки сприянню місцевої влади й стараннями та пожертвами небайдужих парафіян і трудами священика було зведено каплицю. Третього грудня, в день Передсвята Введення в храм Пресвятої Богородиці, Чин освячення звершив правлячий архієрей, Владика Никодим.

Для мешканців Кукільні їх гарна каплиця золотисто-жовтого забарвлення є найкращою та найулюбленішою. Мабуть, тому, що будували її всім миром протягом більше чотирьох років.
І знову 8-го листопада люди вшановували пам’ять свого небесного покровителя – святого великомученика Димитрія Солунського. Протоієрей Іоанн Попадич звершив Божественну Літургію та водосвятний молебень. Після закінчення Богослужіння віруючі пройшли Хресним ходом навколо каплиці. Батюшка привітав парафіян із престольним святом: «Молячись перед іконами святого великомученика Димитрія Солунського, схиляючись перед святинями, пов’язаними з його іменем, ми повинні пам’ятати діяння доблесного подвижника Христового і вшановувати велич його подвигу. У часи важких випробувань для нашої країни піднесімо свої молитви до св. вмч. Димитрія, щоб він, стоячи біля престолу Всевишнього, випросив для українського народу Боже благословення, щоб Господь послав на нашу землю мир, злагоду та єдність».

До поздоровлень приєдналася сільський голова Олена Мазур, побажавши прихожанам берегти й зміцнювати віру батьківську. Прохолодного осіннього дня на серці віруючих було радісно й сонячно, вони палко й щиро зверталися до великого угодника Божого: «Святий великомучениче Димитрію, моли Бога за нас…»