Спільна молитва у Малих Низгірцях.

«Молитва - зброя велика, скарб, що не зубожіє, багатство, що ніколи не виснажиться, пристань безтурботна, підстава спокою; молитва є корінь, джерело і мати незліченних благ і могутніша за царську владу», – писав святий Іоанн Златоуст, чию пам’ять Православна Церква вшановує 26 листопада. Цього дня на спільну молитву до місцевого храму зібрались мешканці Малих Низгірець Ружинського району. Двадцять один рік тому храм було освячено архієрейським чином. Нинішня церква споруджена на місці древньої, яку зруйнували у радянські атеїстичні часи.

За кілька років до того, як новий храм був збудований, місцеві прихожани збирались у пристосованому приміщенні, де звершували свої молитви до Милосердного Бога. Храм зводили усією громадою, крім того значну фінансову допомогу надав колишній керівник місцевого господарства Олександр Мороз. Свята Церква відзначила головного мецената орденом за його богоугодну справу.

Натхненницею ж громади у справі відродження храму стала місцева мешканка Катерина Афанасівна Миколюк. У свої 85 років вона гарно дбає про лад у храмі, а крім того зберегла і передала у спадок молодшим учасницям церковного хору старовинний розспів тропаря святому, який сьогодні можна назвати явищем унікальним у нашій місцевості.

У день пам’яті святителя Іоанна Златоустого, перед Літургією, у малонизгорецькому храмі, відбувся водосвятний молебень. Святкове богослужіння очолив настоятель храму священик Миколай Пилюта. Йому співслужили шість священиків Ружинського благочиння.

Під час святкової проповіді ієромонах Максим (Осаволюк) розповів прихожанам про життя святого Іоанна Златоустого, архієпископа Константинопольського, одного з трьох Вселенських святителів, який протягом тривалого часу богонатхненно проповідував Слово Боже. Як розповів о. Максим, Іоанн Златоуст наголошував, що священик має вести гідне життя, бути взірцем християнину. А кожен з нас, віруючих, має виконувати свої християнські обов’язки, з-поміж яких і відвідування храму для молитви, адже кожен нестиме відповідальність за свої вчинки на Суді Божому.

Після богослужіння відбувся хресний хід навколо храму, були проголошені уставні многолітня, а завершилось свято братською трапезою.

Додамо, що цього дня, у храмах благочиння, відбулись заупокійні панахиди та літії за тими, хто загинув у часи голодоморів.