У свято Стрітення Господнього єпископ Никодим звершив Літургію в Спасо-Преображенському кафедральному соборі.

15 лютого 2012 року у середу, у день свята Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, Преосвященнійший Никодим, єпископ Житомирський і Новоград-Волинський звершив Божественну літургію в Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Житомира у співслужінні духовенства головного храму єпархії.

На закінчення святкової Літургії керуючий Житомирською єпархією звершив традиційне освячення свічок, після чого звернувся до учасників молитовного зібрання з архіпастирським словом.

Вітаючих усіх з двонадесятим святом - Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, Преосвященнійший владика розкрив духовний зміст євангельської історії про сороковий день після народження Спасителя. У проповіді правлячий архієрей наголосив, що і ми сьогодні зустрічаємо Спасителя, як Його зустрів праведний Симеон Богоприімець. А на сороковий день і нині після народження дитини мати приносить немовля для воцерковлення у храм. Праведний Симеон і пророчиця Анна засвідчили, що Ісус – Син Божий, і зараз нам усе відомо, але віра слабка, укріпляти яку треба молитвою. Владика зазначив, що при освячені свічок в молитві ми просили, щоб це світло було в темряві нашого життя дороговказом. На завершення Житомирський архіпастир побажав усім здоров’я, терпіння, любові та успіхів у благочестивому та побожному житті.

У день Стрітення Господнього у храмах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Потім з’явилося повір’я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Насправді ж у молитвах на освячення свічок на Стрітення Господа Бога прохають про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної темрви (сліпоти).

Стрітенська свічка важлива як символ просвіченості серця Духом Святим, а якщо цього немає й свічка сприймається просто як обряд або традиція, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на язичницький магізм. Звичай святити свічки на свято Стрітення прийшов у Православну Церкву в ХVII столітті. Стрітенські свічки зберігаються весь рік і запалюються під час домашньої молитви.