Вінчання у виправній установі

У п’ятницю, 17-го липня, настоятель храму Святих першоверховних Апостолів Петра і Павла в Райківській виправній колонії (№ 73) протоієрей В’ячеслав Губенко звершив Таїнство Вінчання. У церкві на території установи виконання покарань на шлюбний рушничок стали Олена та Вадим.

Протягом багатьох років протоієрей В’ячеслав Губенко духовно окормляє засуджених виправної колонії (№ 73) в селі Райках. У липні 2011-го Владика Никодим, керуючий Житомирською єпархією, звершив чин освячення церкви Святих першоверховних Апостолів Петра і Павла. Храм став дихати молитвами людей, котрі прагнули знайти опору і розраду з Богом. Засуджені приходять сюди на Богослужіння, тут звершуються Святі Таїнства Сповіді і Причастя, Хрещення й Вінчання.

Сімнадцятого липня у Райківській виправній колонії (№ 73) відбулася церемонія реєстрації шлюбу засудженого Вадима з його нареченою Оленою, котра приїхала до майбутнього чоловіка. Після офіційної частини розпису молоді люди стали подружжям перед Богом. Протоієрей В’ячеслав Губенко повінчав пару і благословив нову сім’ю на щасливе спільне життя й народження дітей. Молодята тримали в руках запалені свічки – символ сердечного тепла і світлої радості тих, котрі зустрілися на життєвому шляху...

З добрим батьківським словом звернувся до них отець В’ячеслав, побажавши бути опорою одне одному: «Якщо до вінчання ви були просто двома люблячими людьми, то тепер стаєте єдиним цілим. У сім'ї важливо носити тягарі один одного, разом молитися і просити в Господа допомоги. Взаємоповаги вам, взаєморозуміння, терпіння і любові, миру, щастя та злагоди! Живіть за Божими Заповідями!»

На святі були присутні батьки нареченої і представники адміністрації виправної колонії, які після звершення Таїнства Вінчання привітали Олену й Вадима.
Молодій парі надали довгострокове побачення у спеціальній кімнаті.

Керівництво установи сподівається, що такі святкові події в житті засуджених сприятимуть їх виправленню і поверненню до повноцінного життя.

Кажуть, що шлюб укладається на небесах, а потім – на землі. І в зоні позбавлення волі продовжується життя не тільки з різними печалями, а й маленькими радощами. Нерідко й за тюремними ґратами люди поєднують свої долі. Нехай вони пройдуть і подолають усі випробування заради щасливого майбутнього, нехай оновлення й очищення прийдуть в їх душі! З Божою поміччю можна все виправити, головне – зберегти віру, надію і любов.