Візит Архіпастиря до Попільні.

Як на престольне свято, збирались попільнянці до свого Свято-Миколаївського храму у суботу 16 червня. Ще напередодні увечері знесли багато квітів, які не лише розставили у букети біля ікон, а й прикрасили ними вхід до храму, вистелили доріжку.

А в суботу люди знову з букетами квітів сходились на Богослужіння. Ще б пак, цього дня у Попільні зустрічали Високопреосвященнійшого Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського Никодима.

Із запашним короваєм зустрічав архієрея біля храму староста Валерій Шепнівський, квітами і віршованими рядками вітали вихованці недільної школи.

Благочинний Попільнянського округу, настоятель Свято-Миколаївського храму протоієрей Петро Лис цього дня відзначав 25-річчя ієрейської хіротонії. 14 липня 1987 року, в першу неділю по Трійці, Неділю всіх святих, отець Петро, навчаючись на третьому курсі семінарії, був рукопокладений блаженної пам'яті Митрополитом Одеським і Херсонським Сергієм в сан священика.

У Попільню отець Петро приїхав шістнадцять років тому, якраз в розпал будівництва Свято-Миколаївського храму. За цей час його молитвами та стараннями райцентрівський храм став одним з найкращих в окрузі, справді осередком віри і духовності. Хоча будівельні, ремонтні та реставраційні роботи поки що тут практично не зупинялись. Нині, наприклад, оновлюється настінний розпис у вівтарі, а невдовзі почнуть вимощувати плиткою підлогу.

І нема сумніву, що настоятель вже намітив щось на майбутнє. Така він людина – трудолюбива, непосидюча, турботлива, завжди в роботі, завжди в пошуку. А головне, батюшка смиренний і благочестивий пастир, постійно дбає про власне самовдосконалення і духовний розвиток пастви.

Жодна більш-менш значима подія в районі не відбувається без його участі, діють недільні школи для дітей та дорослих. «Треба будувати духовне життя, постійно зростати духовно і матимеш радість від усього, за що б не взявся», - переконаний отець Петро.

– Життя – це дар Божий і милість Божа, - наголосив, вітаючи благочинного, Владика Никодим. – У кожної людини життя складне, а ще складніше у пастиря. Він, як свічка на підсвічнику, випромінює тепло і світло. А відповідати перед Богом доведеться за себе і за паству.

Владика Никодим вручив благочинному просфору і Святе Євангеліє, а хор заспівав «Многая лєта». Отець Петро подякував Архієрею і подарував букет квітів.

По закінченні Богослужіння парафіяни ще довго спілкувались із Високореосвященнішим Владикою у невимушеній обстановці – співали псалми, брали благословіння, просили відповісти на запитання, що давно непокоять душу. З великим терпінням і християнською любов'ю Владика слухав людей, давав духовні настанови.