Вклонімося великим тим рокам…

Сімдесята річниця Великої Перемоги, свята зі сльозами на очах, зібрала на площі Соборній Бердичева, біля меморіалу «Слава Героям!», ветеранів Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів, учасників АТО – захисників України, військовослужбовців 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, очільників міста й району, депутатів різних рівнів, численну громадськість, представників релігійних конфесій, учнівську та студентську молодь. З благословення Високопреосвященнішого Никодима, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, в урочистостях узяло участь духовенство Бердичівського благочиння на чолі з благочинним округу, настоятелем Свято-Миколаївського собору протоієреєм Віталієм Бойковим.

Яким було 9-е Травня сімдесят років тому? Багатолюдним, радісним, квітучим – всенародним. І нині, 9-го Травня 2015-го, як тоді, квітнув бузок, каштани запалювали свічки, і линули мелодії воєнних пісень… У роки війни захисники Вітчизни були зовсім молодими, нині їх залишилось небагато, їм – близько дев’яноста і більше. Зустрічаючись, вони згадували, раділи, сумували і вели задушевні розмови. На площі Соборній міста зібралися ветерани, учасники і діти війни. У 1941-му Віктору Овчарову було лише чотири роки, він на все життя запам’ятав ті дні, коли звичайне мирне життя припинилося. Катерина Петельська понад 20 років є головою ради ветеранів ЖЕКу № 7, цього травневого дня вона звертається до молоді з проханням не забувати тих, хто забезпечив Україні мир і процвітання. «Потрібно пам’ятати заради майбутнього, – говорить голова Бердичівської міської ради ветеранів Сергій Железняк. – Хто не пам’ятає свого минулого, той не має майбутнього».

На урочистому мітингу – чимало хлопців у військовй формі. Микола Поліванчук майже рік провів у зоні АТО, сьогодні він прагне одного: аби скоріше закінчилась війна, і на українську землю прийшов мир.
Нині Україна святкує День Перемоги під гаслом «Пам'ятаємо. Перемагаємо». Люди згадують усіх, хто не повернувся з війни… І шанують тих, хто виборов перемогу й залишився живими. Пам’ятаємо, любимо, дякуємо… Живіть, наші рідні, живіть…Честь вам і слава!

Урочистий мітинг розпочався зі слів подяки ветеранам за бойовий героїзм і трудові подвиги в ім’я прийдешніх поколінь. До бердичівлян звернувся міський голова Василь Мазур: «У нас одна на всіх війна і одна на всіх Перемога. Ми не маємо права забути, яку ціну заплачено за мир. Війна безжально обпалила нашу Україну. Як свідчать історичні дані, загинув кожний п’ятий українець. Не дай нам Бог забути історію. Ми, бердичівляни, маємо бути єдиними і сильними. Давайте вірити, що наш шлях буде правильним, у цей час нам потрібно шукати дороги до порозуміння… Нехай буде мир на українській землі!»

Слова вітання ветеранам Великої Вітчизняної війни і захисникам нашої Батьківщини, які продовжують подвиг своїх дідів і прадідів, адресували народний депутат України Олександр Ревега і голова Бердичівської райдержадміністрації Едуард Томашевський.

Так, у дідів-героїв і онуки герої! На урочистість прийшли воїни АТО – захисники Вітчизни, близькі і рідні тих, котрі віддали свої життя за Батьківщину. На стенді, що праворуч від меморіального комплексу «Слава Героям!», – імена загиблих: Віталій Дульчик, Роман Абрамов, Євген Старіков, Олег Реготун, Сергій Сідлецький, Олександр Питель, Олександр Венгер, Юрій Панасюк і Сергій Ковтун. Бердичів пам’ять береже…

Люди з повагою і великою вдячністю слухали ветерана війни Івана Привалова та командира 26-ї Бердичівської артилерійської бригади полковника Андрія Маліновського. Дід славного комбрига – учасник Великої Вітчизняної війни полковник Михайло Чельцов, котрий, за словами мужнього онука, навчив його гідно нести звання офіцера, поважати своїх товаришів і захищати Батьківщину.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих у 1939-1945-му роках, героїв Небесної сотні і полеглих на Сході нашої держави... Військові поклали гірлянду Слави до підніжжя меморіалу, і не скінчався потік людей, котрі несли вінки і букети… Залпи святкового салюта злетіли в небо.

Ходою пам’яті й шани бердичівляни простували містом у напрямку до військового сектора кладовища по вулиці Пушкіна. Протягом усього шляху діти та юнацтво дарували квіти ветеранам війни, військовослужбовцям, воїнам-інтернаціоналістам, воїнам АТО, їм тиснули руки, їм щиро аплодували. Звучав духовий оркестр, люди співали «Катюшу». Біля обеліска Перемоги і братської могили підпільників пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання, покладанням букетів та вінків і залпами салютів.

В цей день цвітуть салюти, і чути дзвін пісень,
Не дай нам Бог забути, який сьогодні день,
Не дай нам Бог забути, не дай нам Бог забути,
Не дай нам Бог забути про цей травневий день...

На військовому кладовищі благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков звершив заупокійну літію біля пам’ятника «Скорботний воїн» та могил загиблих солдатів і офіцерів. І линули слова молитви за упокій «вождів та воїнів наших, які на полі брані життя свої поклали, від ран і голоду померли, в полоні і гірких роботах невинно замучених та убієнних, і всіх, хто Перемоги заради потрудився…»

Подвиг героїв у жорстокій війні непідвладний часу, як й наша щира та безмежна вдячність їм… Подвиг героїв, які віддали життя за рідну землю і ближніх, – безсмертний в очах Божих і в нашій пам'яті.